Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кирпичина

Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРПИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРПИЧИНА"
Братовбивчий, -а, -е. Братоубійственный.
Воскобійня, -ні, ж. = воскобійниця. К. ПС. 111.
Гіркість, -кости, ж. Горечь. Н. Вол. у.
Ґрунтовни́й, -а́, -е́. Основательный, прочный.
Лоски́рька, -ки, ж. Ум. отъ лоскиря.
Поповзом нар. Ползкомъ; скользя. Плуг вискочив з борозни і потягся поповзом по землі.
Поясниця, -ці, ж. Родъ писанки съ поперечной линіей вокругъ. КС. 1891. VI. 364.
Призвіщати, -ща́ю, -єш, сов. в. призвісти́ти, -щу, -стиш, гл. Предвѣщать, предвѣстить. Павлогр. у.
Рострушуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. роструси́тися, -шуся, -сишся, гл. Раструшиваться, раструситься, разсыпаться. Жовтенький пісочок, рострусися. Чуб. V. 779.
Скерувати, -ру́ю, -єш, гл. Направить. Одчини браму та скеруй половими добре, щоб часом не зачепиться. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРПИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.