Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кирпичина

Кирпичина, -ни, ж. Плитка кирпичу. Ум. кирпичи́нка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРПИЧИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРПИЧИНА"
Варіянт, -ту, м. Варіантъ. О. 1862. І. 49.
Де́сбіч нар. По правую сторону. Закр.
Заду́ти Cм. задувати.
Зала́яти, -ла́ю, -єш, гл. Ругнуть, обругать. Він залаяв мене. Уман. у. Запінилась, посатаніла, неначе дурману іззіла, залаяла Енея так. Котл. Ен. І. 32. Засвистав, залаяв: чорти б вашу ма! Чуб. III. 426.
Заска́лка, -ки, ж. Заноза.
Киселиця, -ці, ж. Родъ киселя, варимаго изъ сливъ и кукурузныхъ крупъ (Шух. І. 143) или изъ муки кукурузной гречневой или ржаной. (Kolb. І. 54), ячменной или овсяной. Желех.
Обчіркуватися, -куюся, -єшся, сов. в. обчеркну́тися, -кнуся, -нешся, гл. Очерчивать, очертить вокругъ себя черту.
Порослива прил. О свиньѣ: плодовитая.
Пробиванка, -ки, ж. = пробуток. Ей родино, родинонько, та й родичі мої! Прийдім, прийдім посмотріти пробиванки мої. Гол. ІІ. 451.
Уситити, -чу, -тиш, гл.меду. Сдѣлать, сварить меду. Для свого синка меду вситила. Гол. Я сусідам угоджу, конав меду усичу. Гол. І. 296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРПИЧИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.