Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кихкати

Кихкати, -каю, -єш, гл. Смѣяться. І почали кихкати усі чотирі. Св. Л. 196. І старі на печі, вовну скубучи, пихкають, а вона й не всміхнеться. Г. Барв. 103.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИХКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИХКАТИ"
Білоріпа, -пи, ж. Раст. Brassica rapa L. Вх. Зн. 59.
Виселяти, -ля́ю, -єш, сов. в. виселити, -лю, -лиш, гл. Выселять, выселить. Із неволі на родющу любу землю виселяє. К. Псал. 150.
Відвилюватися, -лююся, -єшся, гл. Отвиливать. Котл.
Задиха́тися 2, -ха́юся, -єшся, гл. Задыхаться. Трясучи головою і задихаючись, переказує. Стор. МПр. 155.
Заколядува́ти, -ду́ю, -єш, гл. 1) Запѣть коля́дку. Ой я тобі, дядьку, заколядую. Чуб. III. 427. 2) Заработать пѣніемъ коля́дки.
Збрата́тися, -та́юся, -єшся, гл. Сдружиться.
Зсушитися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Высушиться. Чи вже зсушилися груші? 2) Насушиться. Зсушилася, зв'ялилася, як нитка тоненька. Чуб. III. 168.
Принадонька, прина́дочка, -ки, ж. Ум. отъ принада.
Удушитися, -шу́ся, -шишся, гл. 1) Удушиться, задушиться. МВ. (О. 1862. ) 2) Вспотѣть. Дала йому чаю, і він пив, поки вдушився.... і став утираться. X. С VII. 459.
Цокотання, -ня, с. 1) Стучаніе (зубами, чѣмъ либо металлическимъ). 2) Стрекотаніе. 3) Разговоръ, говоръ быстрый и высокими нотами. Цокотання веселої дівчини. Мир. ХРВ. 284.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИХКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.