Біждерев, -ва м., біждерево, -ва,, с. раст. Artemisia campestris. Ум. біждеревочок.
Вибачний, -а, -е. Извиняющій, прощающій. будьте вибачні. Извините, простите.
Відстовбурчувати, -чую, -єш, сов. в. відстовбурчити, -чу, -чиш, гл. Оттопыривать, оттопырить. Голуб праве крило відстобурчить трошки.
Живоплі́т, -пло́ту, м. Живая изгородь.
Мускоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. Издавать шорохъ, шуршать. Пішов з хати і запер за собою двері; вертаюсь — відчинені двері і чуть — шось у хаті мускотить, аж там оцей чоловік.
Оселятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. осели́тися, -люся, -лишся, гл. Поселяться, поселиться. Гадюк покинув свій хутір і оселився в жінчиному домі, в Журбанях.
Подекуди нар.
1) Кое-гдѣ. Чувать подекуди і в наших сторонах.
2) Отчасти. Цікавила мене історія сільського вбозства, вбозства подекуди з своєї волі.
Пристріт, -ту, м. Болѣзнь, происходящая, но понятіямъ народа, отъ дурной встрѣчи, сглазъ: лихорадочное и горячечное состояніе съ тошнотой, ломотой, коликами. Ув. пристрітище.
Проказувати, -зую, -єш, сов. в. проказати, -жу, -жеш, гл.
1) Говорить, проговорить. Скоро се брат проказав, так і зняв кресаню.
2) Диктовать, продиктовать. , Передм. І. Ой, добродію! та будьте ж милостиві, треба ще писати... іще не все я проказала.
3) При обученіи: говорить, сказать что либо, что ученикъ долженъ повторить за учителемъ.
Фучати, фучу, -чиш, гл. = футіти. Лягла спати, а сама з просони зачала фучати. Він надходиш десь так вночі, фучит.
