Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кипіння

Кипіння, -ня, с. Кипѣніе. Дещо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИПІННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИПІННЯ"
Видвигати, -гаю, -єш, сов. в. видвигнути, -гну, -неш, гл. Выдвигать, выдвинуть. Видвигнути свою націю з темряви. К. XII. 7.
Гора́, -ри́, ж. 1) Гора, возвышенное мѣсто. Як схоче, то й на гору повезе, а не схоче, то й з гори не спустить. Ном. № 2697. Порівняє гори з долинами, а багатих з убогими. Ном. № 1605. Я б і гори покотив. Все сдѣлалъ бы. Ном. № 5381. Ли́са гора́. Гора съ обнаженной вершиной, — согласно народнымъ повѣрьямъ обычное мѣсто собранія вѣдьмъ и чертей. Чуб. І. 199. І на мудрім дідько на лису гору їздить. Ном. № 6502. Золота́ гора́, золоті́ го́ри. Несмѣтное богатство. Се їм золоту гору, та й ту рознесуть. Ном. № 10821. Золотії гори обіцяє. Прельщаетъ невѣроятными обѣщаніями. Ном. № 4526. 2) Чердакъ въ постройкахъ. Чуб. VII. 388. МУЕ. I. 88. (Черниг.). Лисичка зробилась кішкою, та з хати та на гору. Рудч. Ск. І. 30. Купив чоботи, надів у неділю, а ті узяв да на гору закинув. Рудч. Ск. І. 213. 3) О рѣкѣ: верховье, верхнее теченіе. Вітер з гори дме, т. е. по теченію. 4) Родъ игры. Грин. III. 115. 5) Бра́ти го́ру. Одерживать верхъ надъ кѣмъ либо, одолѣвать. Здоров'я почало брати гору. К. ЧР. 180. 6) Бра́ти горо́ю. Пѣть басомъ высокія ноты; пѣть первымъ басомъ. Ти бери горою, а я буду окселентувати. 7) До гори́, у горі́, у го́ру. Cм. Догори, угорі, угору. Ум. Гі́рка, гі́ронька, гі́рочка. Грин. ІІІ. 44. Го́ронька.
Зіпрі́ти, -рію, -єш, гл. Вспотѣть.
Кракун, -на, м. Воронъ. Вх. Зн. 29.
Оскубати, -ба́ю, -єш, сов. в. оску́бти, -бу́, -бе́ш, гл. = обскубати, обскубти.
Осудливий, -а, -е. Осуждающій, любящій осуждать. Хоч вередлива була, та не осудлива. Св. Л. 125. Всі люде коло неї понурі й осудливі. МВ. (О. 1862. І. 104).
Планитуватий, -а, -е. Свѣдущій во вліяніи планетъ на погоду и пр. То такі планитуваті є, що воно по планетах знає, коли на що сіяти. Ном. № 281.
Пригадувати, -дую, -єш, сов. в. пригада́ти, -да́ю, -єш, гл. 1) Припоминать, припомнить. Чуб. V. 245. 2) Придумывать, придумать. Не придумать, мати, да й ж пригадати, яку тобі да пташечку з гостинцем прислати. Чуб. V. 744.
Увилювати, -люю, -єш, сов. в. увиля́ти, -ля́ю, -єш, гл. Увиливать, увильнуть, ускользнуть. А вже ж тобі од того та не ввиляти, щоб старостам рушники не подавати. Мет. 124. В хазяйській роботі ввилює. Сим. 198.
Холоднячкий, -а, -е. = холодненький. (Cм. холодний). Холоднячка вода, тіко з криниці. Харьк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИПІННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.