Відличний, -а, -е. Не такой, какъ другів, отличный отъ другихъ. Запорожці були люде одличнії: у них і собаки без пастуха сами овець пасли.
Вітцівський, -а, -е. = батьківський.
Гноїти, гною, -їш, гл.
1) Гноить. Діди строють, а баби гноють.
2) Унаваживать, удобрять.
Гук IІ, -ку, м. 1) Звукъ. Тишу не чути, а гук чути. Рай цілий радости і пекло мук, пісні слав'янські, голос з того світа, невідомий од серця і до серця гук. 2) Крикъ, гулъ, шумъ, стукъ, грохоть. Ой гук, мати, гук, де козаки п'ють. Братчики з веселим гуком підняли діжки з медом та горілкою. Щось гукне: «Химо, Химо!» та й пійде гук по темному бору, аж лунає. У неділю гуки по селу: Карадіч дочку оддає. Настя розчахнула двері з гуком. Гук з замкової гармати. 3) Небольшой водопадъ, порогъ на рѣкѣ. 4) Трубка волынки. Гуде, як гук. 5) Птица. а) = Гукало. б) = Гукарня. 6) Насѣк. Scarabaeus stercorarius. Cм. Гуком. Ум. (кромѣ 1 и 2 знач.). Гучо́к.
Ненавидець, -дця, м. = ненавидник. Прихилить до нас душі ненавидців наших.
Обіхідчастий, -а, -е. Неогороженный. Хата зробилась обіхідчаста.
Поміркуватися, -куюся, -єшся, гл. 1) Подумать, поразмыслить. Вернися, дочко, вернись, поміркуймося. Оттак сердега наш Рябко поміркувавсь, та й спать на цілий день і цілу ніч попхавсь. Пішов до голови по розум, поміркувавсь. 2) Одуматься. Будеш бити, сли-м провинила, а може ся поміркуєш та мені подаруєш.
Розітнути, -ну, -неш, гл. = ростяти.
Сковорода, -ди, ж. Сковорода. Ум. сковорідка. Ув. сковородя́ка.
Шкарупиний, -а, -е. = шкарубкий. Кожух шкарупиний.
