Вірша, -ші, ж. Стихотвореніе, преимущественно школьнаго происхожденія на тему по большей части духовнаго или нравственно-поучительнаго, а также историческаго содержанія, — распространены были въ старой украинской литературѣ. різдвяна, великодна вірша. Поздравительное стихотвореніе на праздники Рождества и Пасхи, преимущественно съ библейскимъ сюжетомъ.
Голешник, -ка, м. Игольникъ. Загубив свій голешник, той, що голки в йому держать.
Загріма́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. загремі́ти, -млю, -миш, гл. Начинать гремѣть, загремѣть. Грім уп'ять загрімає. Констант. у. Ой загреми, громику, над моєю кімнатою. Заревіло, загреміло, застугоніла земля.
Зерна́тий, -а, -е. = зернистий.
Позносити, -шу, -сиш, гл. То-же, что и знести, но во множествѣ. Вода... позносила млини. Позносивши мішки в комору... посідали. Позносили ото вони з воза свої клунки.
Суш, -ші, ж. 1) Сухое время года. Така суш, що й жати не можна. 2) Сухія деревья. Це не садок, а сама суш. 3) Сухой валежникъ. Як крадеться черкес по тій тропі, то під ногами в його суш і трісне. 4) Сухой воскъ, соты, изъ которыхъ нѣтъ меду. Здається і взяток був, а тепер вибивати — суш та й годі.
Угор, угра, м. 1) Венгерецъ. Угри і ляхи біди додають. 2) угор = вугор.
Хутко нар. Скоро, быстро. Хутко, як оком змигнуть. Ой Бог знає, Бог і відає, чи побачимось хутко. Не так хутко діється, як хутко говориться. Ум. хутенько. Хутенько йди!
Шатро, -ра́, с. Шатеръ. Шатро край шляху розп'яли. Щатром (цигани) стоять, каже, за селом.
Щепити, -плю, -пиш, гл. Прививать (деревья, оспу). Тоді як щепи ми щепили.
