Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киринник

Киринник, -ка, м. 1) Безпорядочный человѣкъ. Желех. 2) Пачкунъ, маральщикъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРИННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРИННИК"
Бечка, -ки, ж. = торок 2. МУЕ. ІІІ. 25.
Ді́сний 2, -а, -е = Дійсний.
За́мняток, -тку, м. = зам'ятня. Вх. Зн. 19.
Зачеса́ти, -ся. Cм. зачісувати, -ся.
Зужиткувати, -ку́ю, -єш, гл. Потребить, израсходовать. Подольск. г.
Лакодан, -на, м. Въ загадкѣ: горшокъ печной. Був собі пан лакодан, ввесь світ годував. Ном. стр. 301. № 389.
Петьмо, -ма Пятно. Дала керсетку Ганні надіти, а вона в щось і вробила, — тепер увесь перед у петьмах. Черниг. у. Хустка лежала довго не розгортана, так чисто вся петьмами побралась. Черниг. у. Яйця наче всі чисті були, а тепер на одному яке петьмо жовте. Черниг. у.
Поганинка, -ки, ж. Язычница. Вона була поганинка. Гн. II. 98.
Поперебувати, -ваю, -єш, гл. Перемѣнить обувь (многимъ).  
Хурчати, -чу, -чиш, гл. Жужжать отъ быстраго вращенія. Давай прясти, аж веретено хурчить. Рудч. Ск. І. 178.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРИННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.