Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кишло

Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИШЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИШЛО"
Бабник, -ка, м. 1) Сосудъ, въ которомъ пекутъ баби. Cм. баба 21. 2) = бабинець. Подольск. г. Шейк.
Бакунтовий, -а, -е. Томпаковый. Шух. І. 275, 277.
Ворітонька, -ньок, мн. ум. отъ ворота.
Ли́лик, -ка, м. Летучая мышь. Камен. у.
Невдячниця, -ці, ж. Неблагодарная. Нащо ж, невдячнице, на льос нарікати? Чуб. V. 172.
Незручність, -ности, ж. 1) Неловкость. 2) Несподручность.
Однокінка, -ки, ж. Одноконка. Левиц. І.
Перезв'янка, -ки, ж. Участница перезви. Маркев. 147. Грин. III. 452. Перезв'янки-коханки, будьте ж ви веселенькі. Макс.
Позазивати, -ва́ю, -єш, гл. Зазвать (многихъ).
Понос, -су, м. Рожденіе (у животныхъ). У свині два поноси в літо. Черниг. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИШЛО.
18
TheDarkMax2
2014-12-30 10:45:09
Кишло походить від кишлаку. Це тюркізм.

1
0
Цитувати
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.