Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кишло

Кишло, -ла, с. Жилище, гнѣздо.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 242.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИШЛО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИШЛО"
Борсук, -ка, м. Барсукъ.
Гаркавити, -влю, -виш, гл. Картавить.
Гніздити, -зджу, -диш, гл. Бить все въ одно мѣсто. Вхопили його вдвох, повалили та й гніздять його коліньми по голові. Новомоск. у.
Докрути́ти Cм. докручувати.
Калкий, -а, -е. = кальний.
Кохітник, -ка, м. Раст. Rhododendron ferrugineum. Шух. І. 22.
Либо́й нар. = либонь. Желех.
Підпокутній, -я, -є. Находящійся подъ по́кутям. Мнж. 151.
Пустий, -а́, -е́ 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. Федьк. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. Грин. III. 259. 3) Ненужный, безполезный. Вх. Зн. 57. Пусте зілля. Сорная трава. Вх. Зн. 57.
Тамок нар. = там. Вх. Лем. 4 72.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИШЛО.
18
TheDarkMax2
2014-12-30 10:45:09
Кишло походить від кишлаку. Це тюркізм.

1
0
Цитувати
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.