Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кирниця

Кирниця, -ці, ж. = криниця. У лузі при кирниці, при студеной водиці. Гол. Ум. кирниченька, кирничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРНИЦЯ"
Бандур, -ра, ж. Содержатель публичнаго дома. Желех.
Вапнястий, -а, -е. = вапнистий. Уман. І. 294.
Величчя, -чя, с. 1) Величіе. Ти своє величчя з неба на всю землю разпросторив. К. Псал. 14. Велике слово свідкує про величчя того народу, що зачав його в глибині свого духа. К. XII. 131. 2) Величаніе, почетъ, честь. Марусю — калино, малино! нам на тебе дивитися мило, да на твоє біле обличчя, що зробила родоньку величчя. МУЕ. ІІІ. 152. Нарядила родоньку величчя, шо звеличали три дворі. МУЕ. ІІІ. 152.
Виголювати, -люю, -єш, сов. в. виголити, -лю, -лиш, гл. Обривать, обрить, выбривать, выбрить. Виголили йому лоб. Стор. II. 81.
Городови́к, -ка́, м. 1) Горожанинъ, мѣщанинъ. Драг. 68. 2) Такъ называютъ въ Херсонской и Екатеринославской губерніяхъ полтавцевъ и черниговцевъ. Черноморцы такъ называютъ жителей Украины. Поп. 110.
Джерма́ри, -рів, с. м. мн. = Джермала.
Дочу́тний, -а, -е. Чуткій. Які ви дочутні! Новомоск. (Залюбовск.).
Незвісно нар. Неизвѣстно.
Поприпізнятися, -ня́ємося, -єтеся, гл. Запоздать (о многихъ).
Товстішати, -шаю, -єш, гл. Становиться толще.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.