Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кирниця

Кирниця, -ці, ж. = криниця. У лузі при кирниці, при студеной водиці. Гол. Ум. кирниченька, кирничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРНИЦЯ"
Бойниця, -ці, ж. Бойница. К. Бай. 71.
Ивина, -ни, ж. Одно дерево иви. Кролевец. у.
Перелюбник, -ка, м. Прелюбодѣй, блудникъ. Писав я до вас ув одному листі, щоб ви не мішались із перелюбниками. Коринѳ. І. V. 9.
Поділом нар. По частямъ. Радом. у.
Прикадкуватий, -а, -е. О человѣкѣ: малорослый и толстый. Слов. Д. Эварн.
Приникати, -ка́ю, -єш, сов. в. прини́кнути, -кну, -неш, гл. Прибывать, прибыть. А менший син, піша пішаниця за гостя (додому) приникає. АД. І. 113.
Розвішати Cм. розвішувати.
Усяково нар. Всячески. О. 1861. IV. Словарь.
Хупавість, -вости, ж. Красота, нарядность, опрятность.
Цупка, -ки, ж. = поцілунок. Вх. Уг. 274.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.