Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кирниця

Кирниця, -ці, ж. = криниця. У лузі при кирниці, при студеной водиці. Гол. Ум. кирниченька, кирничка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРНИЦЯ"
Битка, -ки, ж. 1) = бабка 5. 2) Разбитое яйцо (Cм. битися навбитки). У мене є з двадцять биток. Черк. у. 3) Драка, битье. Гн. I. 65. Вх. Лем. 392. На ярмарку спинилась межи людьми битка. Бердич. у. 4) Ударъ въ игрѣ латка. Ив. 47. 5) Шило, которое отыскиваютъ другъ у друга играющіе въ игру: шила бити. О. 1861. XI. Св. 31. 6) То же, что и терниця, но съ болѣе широкой щелью для мечика. Вас. 200.
Ґрундаль, -ля, м. Грубый человѣкъ. Вх. Уг. 235.
Зі́па, -пи, ж. Крикунья.
Квоктати, -кчу́, -чеш, гл. 1) Клохтать (о насѣдкѣ). 2) Квакать глухо (о лягушкѣ). Тілько квокче усе жаба здорова. 3) Постоянно охать, стонать, жалуясь на болѣзнь, несчастье и пр. (о человѣкѣ).
Корячок, -чка, м. Ум. отъ коряк.
Малю́чкий, -а, -е. Малю́хнийУг. Лем. 433.
Наку́щитися, -щуся, -щишся, гл. Расти кустомъ. Накущилось жито.
Обгорода, -ди, ж. Ограда, палисадъ. Обгороди да шанці робили. Макс.
Посхоплювати, -люю, -єш, гл. Схватить (во множествѣ).  
Шерсть, -ти, ж. 1) Шерсть. Собака тоді була гола — без шерсти. Драг. 1. Гладив, гладив за шерстю, та як почав і проти шерсти. Ном. 2) Шероховатость кожи у малыхъ дѣтей. Мил. 32.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.