Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кироман

Кироман, -ну, м. Раст. Stalice latifolia Lm. ЗЮЗО. І. 137.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 239.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРОМАН"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИРОМАН"
Вимуштрувати, -рую, -єш, гл. 1) Обучить военнымъ пріемамъ. 2) Дисциплинировать.
Говбур, -ра, м. Водоворотъ. У говбурі на Дністрі крутяться. Камен. у.
До́ти, до́тиль, до́тіль, нар. До тѣхъ поръ, до того времени. Доти лях мутив, доки не наївся. Ном. № 876. Доти ходив, доки не наклав головою. Ном. № 10050.
З'єдно́чення, -ня, с. Соединеніе.
Крижастий и крижатий, -а, -е. Широкій въ спинѣ, въ плечахъ. Вх. Уг. 247. А крижаста яка (дівка)! Мир. Пов. II. 57.
Обобічний, -а, -е. Находящійся по обѣимъ сторонамъ рѣки.
Погрібати, -баю, -єш, сов. в. погребти́, -бу́, -бе́ш, гл. 1) Погребать, совершить погребеніе, хоронить, похоронить. Ой заплачуть, погребуть. Чуб. V. 461. 2) Только сов. в. Сгресть, окончить сгребать. Ой покошено, погребено. Грин. III. 85.
Сухарчик, -ка, м. Ум. отъ сухарь.
Хамут, -та, м. Хомутъ. Чуб. І. 68. Вас. 159.
Цапів, -нова, -ве Козлиный. пропав ні за ца́пову душу. Ни за что пропалъ. Ном. № 1887. Рудч. Ск. II. 18.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИРОМАН.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.