Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кимаччя

Кимаччя, -чя, с. соб. Обрубки дерева, части жердей и пр. Вх. Зн. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИМАЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИМАЧЧЯ"
Бізцем нар. = бігцем. Камен. у.
Бур'Яніти, -нію, -єш, гл. Заростать сорной травой. Город бур'яніє. Богод. у.
Грундзюва́ти, -дзю́ю, -єш, гл. = Ґру́ндзувати.
Льоне́ць, -нця́, м.дикий. Раст. Linaria arvensis. Вх. Пч. І. 11.
Петля, -лі, ж. Петля. Ум. петелька.
Повискаляти, -ля́ємо, -єте, гл. Оскалить (о многихъ). Повискаляли на його собаки зуби, постали округи, — не пускають.
Покудлати, -лаю, -єш, гл. Взъерошить, всклочить.
Розсувати, -ва́ю, -єш, сов. в. розсунути, -ну, -неш, гл. Разсовывать, разсунуть, раздвигать, раздвинуть.
Трюхом нар. Рысью. Трюхом біжить кінь. Камен. у. Ум. трюшко́м. Чуб. II. 590.
Шарконути, -ну, -неш, гл. Рѣзнуть косой. Як би гуртом забрали коси та шарконули всю кропиву. Мир. ХРВ. 87.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИМАЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.