Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кимаччя

Кимаччя, -чя, с. соб. Обрубки дерева, части жердей и пр. Вх. Зн. 25.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 238.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИМАЧЧЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИМАЧЧЯ"
Ані́ж, сз. Нежели, чѣмъ. Лучча рілля ранняя, аніж тая пізняя. Н. п.
Відгадка, -ки, ж. Отгадка.
Громадя́нка, -ки, ж. Женщина, принадлежащая: къ обществу, къ міру.
Парно нар. Душно, парно.
Погустіти, -тію, -єш, гл. Сгуститься.
Порошний, -а́, -е́ Пыльный. Желех.
Риштуватися, -ту́юся, -єшся, гл. = рихтуватися. Треба мерщій риштуватись та в похід рушати. Грин. III. 584.  
Схарапудитися, -джуся, -дишся, гл. Испугаться и сразу податься, остановиться (о животныхъ). Коні підїхали під село і схарапудились в царині. Левиц. Пов. 220. Де не взявся сірий вовк.... отара схарапудилась, сипнула вбік. Мир. ХРВ. 45.
Хламіття, -тя, с. Тряпье, лохмотья. Хламіття позбірай, от буде дощ.
Шмалити, -лю, -лиш, гл. = смалити. Щетину із свині шмалили. Котл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИМАЧЧЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.