Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

китайча

Китайча, -чати, с. Маленькій китаецъ. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТАЙЧА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТАЙЧА"
Вабець, -бця, м. Приманщикъ. Голуб вабець усіх чужих голубів переманює.
Зачухра́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) О шерсти: растрепать. Зачухрала кужіль, що й прясти важко. 2) Быстро побѣжать. 3) Засѣчь (розгами). Улучай, каже, Іродів сину, а не то до смерти зачухраю. Стор. І. 137.
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
Наді́їця, -ці, ж. Ум. отъ наді́я.
Неомильний, -а, -е. Безошибочный.
Ознаймити, -млю, -миш, гл. Объявить, извѣстить. Звізда ясна возсіяла в дорозі, всім ознаймила о Бозі. Чуб. III. 383.
Повузький, -а, -е. Узковатый. Повузька свита. Н. Вол. у.
Розбишацтво, -ва, с. Разбойничество.
Степір, -ра, м. Отростокъ показавшихся изъ земли растеній (лука, хлѣбныхъ злаковъ). Н. Вол. у.
Шарувальниця, -ці, ж. Женщина, которая мотыжитъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИТАЙЧА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.