Відножина, -ни, ж. = віднога.
Запо́рати, -раю, -єш, гл. 1) Закончить работу; убрать. Гм! що робив! біля скотини порався, грубу запорав. Піч файно запорайте. 2) Забороновать послѣ посѣва; вообще: обработать и засѣять поле. Уже засіяв, тра запорати. Харченкови десятини були вже запорані. Скільки ви запорали поля торік? — Вісім десятин толоки та вісім на зяб на овес. 3) Загрязнить. Запорав двері, що гидко й глянути.
Зчохом нар. Съ избыткомъ.
Копій, -пія, м. Копейка. Нема ні копія. Копій камінь довбе.
Надбере́жжа, -жа, с. Берегъ рѣки, озера.
Окопувати, -пую, -єш, сов. в. окопа́ти, -па́ю, -єш, гл. = обкопувати, обкопати.
Пережижка, -ки, ж. Глиняная посуда, обожженная предварительно, послѣ чего она покрывается свинцового поливою, а затѣмъ подвергается вторичному обжиганію.
Пообмежовувати, -вую, -єш, гл. Обмежевать, ограничить (во множествѣ).
Послушничок, -чка, м. Ум. отъ послушник.
Селянський, -а, -е. Сельскій.
