Азия́цький, азія́цький и азія́тський. 1) Азіатскій. Замчано кобзаря на край світу між азияцьку дичу. 2) Варварскій, жестокій.
Альта́на, -ни и альта́нка, -ки, ж. Бесѣдка садовая.
Вигнітити Cм. вигнічувати.
Вода́, -ди́, ж. Вода. Тихо-тихо Дунай воду несе. Ой я гляну в чисту воду да на свою вроду. Не все те переймай, що на воді пливе. Посл. Щоб росло — як з води йшло. Будь здорова як вода! По во́ду піти́. Пойти къ колодезю, къ рѣкѣ набирать воду. Ой пійду я, да до броду по воду. За водою піти. Пойти за теченіемъ воды, т. е. исчезнуть, пропасть. Не дав мені Господь пари, та дав мені таку долю, та й та пішла за водою. Іди, доле, за водою, а я піду за тобою. І за холодну воду не візьметься. Рѣшительно ничего не дѣлаетъ, пальцемъ не двинетъ. Увесь день Божий сидить та ґави ловить і за холодну воду не візьметься. Нема й промитої води (кому). Постоянныя преслѣдованія (кого). І ступити мені не дасть; уже нема мені й промитої води. Вода живуща й зцілюща. Живая и мертвая вода (въ сказкахъ). Сильна, безсильна вода (въ сказкахъ); Вода дающая и отнимающая силу. См. Сильний. Теплі води. = Вирій. Ум. Водиця, водичка, водиченька, водонька.
Де́щиця, -ці, ж. Кой-что, нѣчто. От ми хочемо росказати дещицю про місяць. Не вважайте собі на те, що ми невидющі люде, письма не читаємо, а й ми собі дещицю знаємо.
Душогу́бство, -ва, с. Душегубство. Багато там людей погубля свої душі то лайкою, то скнаростю, то душогубством безбожним. З серця.... виходять лихі думки, перелюб, душогубство.
Їзджалий, -а, -е. О лошадяхъ: ѣзжалый. Бідкається, де б йому купити на старість їзджалого смирного коня.
Косорити, -рю, -риш, гл. Наряжать, красиво одѣвать.
Тверезяка, -ки, об. Трезвый, непьющій человѣкъ.
Троякий, -а, -е. = трояковий. Раду радили не єднакую, не єднакую, а троякую. Збірала трояке зілля на чари мені.
