Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

кита

Кита, -ти, ж. 1) = ки́тиця. Въ слѣдующ. примѣрѣ употреблено, повидимому, въ значеніи: султанъ, перья на головномъ уборѣ: Кита біла, кивер чорний, хлопець гожий і моторний. Pauli. (Но Cм. этотъ-же примѣръ при словѣ китель). 2) Хвостъ лисицы. Вх. Пч. II. 5. Cм. китюх. 3) = китайка? Один на собі каптан має та з під того жовті та чорні кити видирає. АД. І. 121. (Въ друг. вар. здѣсь: китайку видирає. АД. І. 116, 125.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 240.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИТА"
Вуздечка, -ки, ж. Уздечка. Аби вуздечка, а кінь буде. Ном. № 5423.
Жу́желиця, -ці, ж. Окалина, шлакъ. Це не камінь, а жужелиця. Екатеринодаръ.
Залама́ти Cм. заламлювати.
Корчомка, корчо́мочка, -ки, ж. Ум. отъ корчма.
Ліпля́нка, -ки, ж. Мазанка, хижина изъ глины, изъ хворосту, облѣпленнаго глиной.
Обгинати, -на́ю, -єш, сов. в. обігнути, -ну, обігнеш, гл. Огибать, обогнуть.
Пивник, -ка, м. Продавець пива. Там був пивник — той що пиво продає. Екат. (Залюб.).
Подінути, -ся, -ну, -ся, -неш, -ся, гл. = подіти, -ся.
Тертичина, -ни, ж. 1) Одна доска. Шейк. 2) Плоховатая доска. Шейк. Ум. тертичи́нка.
Файфа, -фи, ж. Родъ снаряда для мотанія нитокъ. Вх. Уг. 249.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИТА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.