Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

киця

Киця, -ці, ж. 1) Кошка. Пішла киця по водицю, та й упала у криницю. Н. п. 2) Родъ дѣтской игры. Ив. 36. Ум. ки́цька, кицюня, кицюнечка. Як до тебе ходити?. В тебе кицька лиха. Чуб.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 241.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КИЦЯ"
Ба́рзий?ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая. О. 1862. V. Кух. 36.
Викупатися 1, -паюся, -єшся, гл. Выкупаться. Викупалась і вона і вилазить із води. Рудч. Ск. II. 117.
Діптя́нка, -ки, ж. Проститутка. Мандрьохи, хльорки і діптянки, що продають себе на час. Котл. Ен. ІІІ. 48.
Златоси́ній, -я, -є. Синій съ золотомъ. Ой із города Трапезонта виступала галера трьома цвітами процвітана, мальована: ой первим цвітом процвітана, — златосиніми киндяками побивана. Макс. (1849), 31.
Іграти, -ра́ю, -єш, гл. = грати. Так танцюй — як іграють. Ном. № 5876.
Молодцюва́ти, -цюю, -єш, гл. Молодечествовать.
Нако́чувати 2, -чую, -єш, сов. в. накоти́ти, -кочу, -тиш, гл. 1) Прикатывать, прикатить многое на извѣстное мѣсто. Багато каміння туди накотили. 2) Накатывать, накатить (дорогу). 3) Приваливать, привалить. Високу могилу насипали, дорогим камінням накотили. Чуб. V. 779.
Наузбіч нар. Въ сторонѣ.
Обгепати, -паю, -єш, гл. Обшлепать? Пицура (пика), решетом не накриєш, за три дні не обгепаєш. Ном. № 13950.
Унадливий, -а, -е. Назойливый, повадливый. Лебед. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.