Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гульбище

Гу́льбище, -ща, с. Мѣсто гуляній, увеселительныхъ собраній, гульбище. Було гульбище на високій могилі.... Посходять було на ту могилу, балакають, у карти грають, співають. ЗОЮР. І. 280. У нас над річкою в ліс; в тім лісі лощина, де колись було гульбище, — пани гуляли. ХС. IV. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬБИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬБИЩЕ"
Білохатий, -а, -е. Съ бѣлыми хатами. Оглав білохатий. Шевч. 492.
Віжечки, -чок, ж. мн. ум. отъ віжки.
Ґу́зий, -а, -е = Куций. Вх. Лем. 408.
Загово́рюватися, -рююся, -єшся, сов. в. заговори́тися, -рю́ся, -ришся, гл. = замовлятися. Запікайся кров, заговоруйся кров, замовляю тебе. Чуб.
Зама́ритися, -рюся, -ришся, гл. Замечтаться, забрать себѣ въ голову.
Помірчий, -чого, м. Землемѣръ. Н. Вол. у.
Роздиматися, -маюся, -єшся, сов. в. роздутися, -зідмуся, -мешся, гл. Раздуваться, раздуться. Пузирь зараз почне роздиматься. Дещо. Нехай дметься, аж розідметься. Ном. № 2507. Роздувся як ковальський міх. Ном. № 3377.
Рюмок, мка́, м. Въ выраж. удрати рюмка — заплакать, заревѣть. Чи не вдере Микола рюмка? Зміев. у.
Хвортунити, -нить, гл. безл. Везти, удаваться. Йому хвортунить. Ном. № 1631.
Ширший, -а, -е. Сравн. степ. отъ широкий. Широкий лист на ялині, а ще ширший на дубочку. Чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЬБИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.