Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гульбище

Гу́льбище, -ща, с. Мѣсто гуляній, увеселительныхъ собраній, гульбище. Було гульбище на високій могилі.... Посходять було на ту могилу, балакають, у карти грають, співають. ЗОЮР. І. 280. У нас над річкою в ліс; в тім лісі лощина, де колись було гульбище, — пани гуляли. ХС. IV. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬБИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬБИЩЕ"
Більмо, -ма, с. Бѣльмо. Більмо окові нічого не шкодить, але не бачить. Ном. Більмо із ока зганяти. Мил. М. 35. А більмом би ти очі зайшли! (Брань). Фр. Пр. 56.
Відсіль, відсіля, нар. Отсюда. Комусь буде тяжко важко, як я піду відсіль. Н. п. Недалеко відсіля спасається пустельник. Стор. І. 106.
Му́рзатися, -заюся, -єшся, гл. Пачкаться, мараться, муслиться. Їж, та не мурзайся.
Позрубувати, -бую, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував. Пирят. у.
Призвісливий, призвісний, -а, -е. Предвѣщающій. Павлогр. у. Сич — се призвісне. Волч. у.
Рацю́га, -ги, м. Большой ракъ. Волч. у.
Струнчити, -чу, -чиш, гл. Давать нагоняй, приструнивать. Г. Барв. 4. Батьків, щоб струнчити доволі, а мати, щоб пожалувать одна. Ном. № 9225,
Тюрма, -ми, ж. = турма.
Удержати, -ся. Cм. удержувати, -ся.
Урочити, -чу, -чиш, гл. = уректи? Як ся убрав, так го уронили. Ном. № 11187. Козак дівчину врочив. Грин. III. 656.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЬБИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.