Відряжати, -жаю, -єш, сов. в. відрядити, -джу, -диш, гл. = виряжати, вирядити. Поставили йому хату й відрядили і нічого не дали. Вхопила Ганна свою новішу свитину, побігла до шинкарки, заставила за карбованця і одрядила жида, що привіз сина. Пошлю послів десятків з п'ять і мушу дари одрядити.
Гружа́віти, -вію, -єш, гл. Грузнуть. Яке там болото! їден копит гружавіє.
Допра́вити Cм. доправляти.
Наколупа́ти, -па́ю, -єш, гл. Наковырять. Піди, старий, старесенький, наколупай меду.
Опроче нар.
1) = опріче 1. Опроче тих пісень... співають і таких.
2) = опріче 2. Ні, вони не всі вкупі, — ті опроче стають. Новомосковск. у.
Полковниця, -ці, ж. Полковница. Молодая полковниця полковника просить.
Поплякати, -каю, -єш, гл. Пососать у матки молока. Близнят, коли одна вівця не попляка́ обох, одно одбірається.
Смутість, -тости, ж. Унылость, грустное расположеніе. Більше смутости, як радости.
Стокмити, -млю, -миш, гл. Договорить. Стокмив жид везти пшеницю.
Унуків, -кова, -ве Внуковъ. Ждала баба внукового книша, та вилізла душа.
