Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гужівка

Гужі́вка, -ки, ж. = Гужва́. Г. Барв. 64; Шух. I. 74.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЖІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЖІВКА"
Бересклен, -ну м. Раст. Evonimus verruscous Scop. ЗЮЗО. І. 123.
Вижлиця, -ці, ж. Лягавая собака.
Зсивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. Аф. 262.
Любо́нь нар. = либонь.
Малолі́тній, -я, -є. = малоліток. Ще малолітній, тільки ще сімнадцять літ. Г. Барв. 402., Ум. малолітненький. Грин. III. 339.
Пиндючливий, -а, -е. Спесивый, важничающій. Вона пиндючлива. Ном. № 2529.
Попідсинювати, -нюю, -єш, гл. Подсинить (во множествѣ).
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. ІІІ. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. порошенька.
Розанець, -нця, м. = вергун. МУЕ. III. 3.
Такрічний, -а, -е. = торішній. Збіже мав такрічне. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЖІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.