Гарманування, -ня, с. Молотьба хлѣба лошадьми, запряженными въ катокъ или въ повозку съ тяжестью.
Зво́дитися, -джуся, -дишся, сов. в. звести́ся, -ду́ся, -де́шся, гл. 1) Сводиться, свестися. — з ума́. Сходить съ ума. Ой синочку мій, дитино моя! Не пий рано горілочки, — зведешся з ума. — з хазя́йства. Обѣднѣть, разстроить свое хозяйство. Козачці Марусі Горбоносисі не пійшли в руки свині. Звелась вона з свиней. 2) Взводиться, взвестися. 3) Подниматься, подняться. Рука на тебе не зведеться. О лошади: подниматься, подняться на дыбы. Як звівся кінь, то так і перекинув воза. 4) Становиться, стать хуже, приходить, прійти въ упадокъ, вырождаться, выродиться, истребляться, истребиться; бѣднѣть, обѣднѣть. Чим рік, то вже зводиться пшениця. Велетні тепер звелись. Були в моїй хаті таркани, та звелися, тепер немає. Бодай його корінь звівся! Звелось у нюю хазяйствечко. За Хмельницького Юрася пуста стала Україна, звелася. До нитки звівся мій козак усе на панщині проклятій. Усе позбував, усе попропивав, — звівся ні на що. зве́стися ні нащ́о. Придти въ совершенный упадокъ, совершенно испортиться и пр. неха́й воно́ зведе́ться. Пропади оно! Не прядеться, нехай воно зведеться!
Коржавіти, -вію, -єш, гл. Жесткимъ, твердымъ дѣлаться.
Ли́ктор, -ра, м. Ликторъ. Жерці і ликторі стоять круг капитолія.
Мотуза́рь, -ря́, м. Веревочникъ, дѣлающій веревки, бечевки.
Опірати I, -ра́ю, -єш, сов. в. опе́рти, опру, опреш, гл. = і. обпірати, обіперти.
Самий, -а, -е., мѣст. Самый. Ой топи мене, моя мати, да на самеє денце. В собаках сама сила. Докатав до самого краю. Ой дай коню овса по самиї перса.
Самодери, -рів, м. мн. Рыболовный снарядъ для ловли сома: три связанныхъ между собою большихъ крючка съ грузомъ для тяжести.
Совітатися, -та́юся, -єшся, гл. Совѣтываться. Став з жінкою своєю совітатися.
Унудити, -джу, -диш, гл. Утомить. Я йому кониченька унудив.