Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуконути

Гуко́ну́ти, -ну, -неш, гл. То же, что и гукну́ти, но съ силой. Грізно гуконув Грицько. Мир. Пов. І. 116. А чоловік з борозни: «а куди?» як гуконе! Драг. 15. Гуконула гаківниця. Мир. ХРВ. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКОНУТИ"
Димник, -ка, м. = Димарь.
Дітва́к, -ка́, м. Мальчуганъ. мн. Дітваки́. Дѣтишки. Нема у нього дітваків. Лебед. у.
Заплод́жувати, -джую, -єш, сов. в. заплоди́ти, -джу́, -диш, гл. Расплаживать, расплодить, разводить, развесть.
Існісінький, -а, -е. 1) Дѣйствительный, дѣйствительно настоящій. Чи то ж сподівався чоловік оттакої зневаги? Він може з існісінької щирости обернувсь до людей... а тут йому ще й халепа. О. 1862. IX. 66. 2) Точь въ точь такой.
Лебедочко, -ка, м. Ум. отъ ле́бідь.
Маколя́ндра, -ри, ж. = макольондра. Вх. Пч. II. 10.
Пазілки, па́золки, -ків, м. мн. Зола, выбрасываемая послѣ бученья. Мирг. у. Василева шати саме пазолки з хати виносила та й дивиться, де б той попіл викинути. Г. Барв. 382.
Проговорити, -ся. Cм. проговорювати, -ся.
Сирено нар. = сиряно. Сирено, масляно — корова ожеребилась. Ном. № 6484.
Сиротина, -ни, об. Сирота. Нема впину вдовиному сину, що звів з ума дівку сиротину. Мет. 14. Ум. сиротинка.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.