Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуконути

Гуко́ну́ти, -ну, -неш, гл. То же, что и гукну́ти, но съ силой. Грізно гуконув Грицько. Мир. Пов. І. 116. А чоловік з борозни: «а куди?» як гуконе! Драг. 15. Гуконула гаківниця. Мир. ХРВ. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКОНУТИ"
Ґоспода́рка, -ки, ж., ґоспода́рний, -а, -е, ґоспода́рство, -ва, с. = Господарка, господарний, господарство. Желех.
Коржик, -ка, м. Ум. отъ корж.
Мордува́ння, -ня, с. Мученіе, истязаніе, пытка.
Незбожність, -ности, ж. Безбожность.
Оставлюк, -ка Родъ карточной игры. Волч. у.
Розцвяхувати, -ху́ю, -єш, гл. Разукрасить гво́здиками.
Роспрядівитися, -влю́ся, -вишся, гл. О ниткѣ, веревкѣ: раскрутиться. Роспрядовилася нитка. Мирг. у.
Стремено, -на, с. 1) Стремя. Горе й тому козакові, що все їздить на коневі, із стремен ноги не виймає. Чуб. V. 130. 2) Штрипка. До сіх то шараварок здумав він стремена вчепити. Св. Л. 167. 3) Cм. ключ 6. Шух. І. 253. 4) = стрем'я. Вх. Зн. 67. Ум. стременце, стремінце, стреме́нечко, стреме́ночко. Чуб. III. 308. Чуб. V. 150. На стременочка ступає, на сіделечко злягав. Чуб. III. 204.
Цалівка, -ки, ж. 1) Мѣра въ 24 дюйма. МУЕ. ІІІ. 29. 2) Шалевка въ дюймъ толщиною. Н. Вол. у.
Чорноголовка, -ки, ж. Черноголовый, съ черной головой. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.