Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуконути

Гуко́ну́ти, -ну, -неш, гл. То же, что и гукну́ти, но съ силой. Грізно гуконув Грицько. Мир. Пов. І. 116. А чоловік з борозни: «а куди?» як гуконе! Драг. 15. Гуконула гаківниця. Мир. ХРВ. 126.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКОНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКОНУТИ"
Батовий, -а, -е. Вьючный. Научить усяким добром батових коней. Вас. 210.
Биря, -рі, ж. Дѣтск. овца. О. 1861. ѴІІІ. 8. Як піду я яром по долині свої бирі гукати. Чуб. Ум. биренька, бирочка, бирочка.
Веселик, -ка, м. Названіе журавля, которое нужно употреблять относительно ихъ, когда они прилетаютъ весной, вм. журавель, иначе будешь журитися весь годъ. Драг. 8.
Ворохібник, -ка, м. Мятежникъ. Вх. Зн. 21.
Глистюк, -ка, м. = глист. Левиц. Пов. 366.
Дівич-вечіро́вий, -а, -е. Относящійся къ дѣвичнику. Крім ціх пісень співають ще на оченаші деякі з дівич-вечірових. Грин. ІІІ. 479.
Застру́плюватися, -лююся, -єшся, сов. в. заструпи́тися, -плю́ся, -пи́шся, гл. Струпѣть, заструпѣть, покрыться струпьями.
Повивозити, -жу, -зиш, гл. Вывезти (многое). А хазяїн так загуляв, що й усі можна бочки повивозити. Рудч. Ск. II. 151.
Потанцювати, -цю́ю, -єш, гл. Потанцовать. Потанцюй, кобзарю, я заграю. Шевч. 186.
Сторма нар. Стоймя. Сторма поставив сніп. Камен. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКОНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.