Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуляти

Гуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Гулять, расхаживать, ходить, ѣздить гдѣ либо. От котик і довідався, що царь з дочкою гулятиме біля річки. Рудч. Ск. По садочку я гуляю, товариша викликаю. Мет. 69. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. Дума. Вітер віє повіває, по полю гуляє. Шевч. 8. А думка край світа по хмарі гуля. Шевч. 9. Ревуть ляхи, а поставець по столу гуляє. Шевч. 2) Кутить, веселиться, гулять, развлекаться, пировать. От знов грошей доволі; знов коваль п'є та гуляє. Рудч. Ск. І. 65. Гуляй, дитино, поки твоя година. Ном. Козацьтво гуляє, байрак гомонить. Шевч. Гу́льма гуля́ти. Гулять напропалую. 3) Быть празднымъ. Козак — душа правдивая, сорочки не має — коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє. Ном. № 769. Роби, не лежи, не гуляй! — сам Бог сказав. Рудч. Ск. І. 178. Шлях не гуляє, т. е. много на немъ народу. Ном. № 11390. Щоб він, гуляючи, навчав Настусю заповідь. Шевч. 4) Быть въ гостяхъ, развлекаться въ гостяхъ. Рудч. Ск. І. 82. То оце вже ви й додому? гуляйте в нас іще. Черниг. Гуляйте! — Гуляли б, та хліба не брали. (Шутка). Ном. № 11876. 5) Играть (въ различныя игры). Вони... гуляють у карти. Рудч. Ск. І. 107. Гуляють у тісної баби. Рудч. Ск. І. 199. 6) Танцовать. О. 1862. IV. 25. Він як заграв на ту дудку, то увесь товар і я гуляли до самого вечора. Грин. II. 82. 7) О животныхъ: быть въ періодѣ случки, бѣгаться. Наша корова тепер саме гуляє. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯТИ"
Безмежний, -а, -е. Безграничный, безпредѣльный. Желех.
Дря́пець, -нця, м. Хорошо, легко вскарабкивающійся на высоту. Нехай він лізе на вишню — він дряпець. Елисаветгр. у.
Кадіння, -ня, с. = кадження. Жахає кадилом, а з його кадіння диму нема.
Козел, -зла, м. 1) Козелъ. 2) Мальчикъ, состоящій въ качествѣ прислуги и пастуха. Азовск. побережье. 3) Названіе растеній: Boletus luteus L., Heracleum sibiricum L., Pimpinella Saxifraga L. ЗЮЗО. I. 114, 124, 131. 4) Родъ игры. козла водити. Играть въ масляничную хороводную игру съ пѣснями о козлѣ. Харьк. Ив. 78. 5) Четырехугольный столбъ или подставка для черіня гончарной печи. Вас. 180. 6) мн. ко́зла. Козлы. Стали вряд, а ратища в козла поставили. ЗОЮР. І. 254. 7) мн. кізли. Въ гуцульскихъ хатахъ то-же что и крокви, стропила. Шух. І. 91. Kolb. І. 55.
Надзвича́йний, -а, -е. Необычайный, чрезвычайный. Сталось щось надзвичайне, диковинне — таке, чого ніколи не буває. Ном., стр. 288, № 7910.
Напарубкува́тися, -ку́юся, -єшся, гл. Пробыть долго парнемъ.
Передумати Cм. передумувати.
Сіра, -ри, ж. Сѣра. Він мене сірою не подкурить. Рудч. Ск. І. 63. Болѣе употребительно Ум. сірка.
Соя, со́ї, ж. пт. Соя, Corvus glandarius. Ном. № 14029. Вх. Пч. IІ. 10.
Цюцінька, цю́цічка, -ки, ж. Ум. отъ цюця.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.