Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуляти

Гуля́ти, -ля́ю, -єш, гл. 1) Гулять, расхаживать, ходить, ѣздить гдѣ либо. От котик і довідався, що царь з дочкою гулятиме біля річки. Рудч. Ск. По садочку я гуляю, товариша викликаю. Мет. 69. В тій галері од пристані далеко одпускали, Чорним морем далеко гуляли. Дума. Вітер віє повіває, по полю гуляє. Шевч. 8. А думка край світа по хмарі гуля. Шевч. 9. Ревуть ляхи, а поставець по столу гуляє. Шевч. 2) Кутить, веселиться, гулять, развлекаться, пировать. От знов грошей доволі; знов коваль п'є та гуляє. Рудч. Ск. І. 65. Гуляй, дитино, поки твоя година. Ном. Козацьтво гуляє, байрак гомонить. Шевч. Гу́льма гуля́ти. Гулять напропалую. 3) Быть празднымъ. Козак — душа правдивая, сорочки не має — коли не п'є, так нужу б'є, а все не гуляє. Ном. № 769. Роби, не лежи, не гуляй! — сам Бог сказав. Рудч. Ск. І. 178. Шлях не гуляє, т. е. много на немъ народу. Ном. № 11390. Щоб він, гуляючи, навчав Настусю заповідь. Шевч. 4) Быть въ гостяхъ, развлекаться въ гостяхъ. Рудч. Ск. І. 82. То оце вже ви й додому? гуляйте в нас іще. Черниг. Гуляйте! — Гуляли б, та хліба не брали. (Шутка). Ном. № 11876. 5) Играть (въ различныя игры). Вони... гуляють у карти. Рудч. Ск. І. 107. Гуляють у тісної баби. Рудч. Ск. І. 199. 6) Танцовать. О. 1862. IV. 25. Він як заграв на ту дудку, то увесь товар і я гуляли до самого вечора. Грин. II. 82. 7) О животныхъ: быть въ періодѣ случки, бѣгаться. Наша корова тепер саме гуляє. Полт.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯТИ"
Буль-Буль! меж., выражающее звукъ при вытеканіи жидкости изъ бутылки. Ном. № 13132.
Віднині нар. Отнынѣ, съ этихъ поръ. Слава не вмре, не поляже однині до віка. АД. І. 120.
Гуса́р, -ра, м. 1) Гусаръ. Чуб. V. 426. 2) Родъ танца. Ум. Гуса́рик. Чуб. V. 716. 3) Гуса́ри на коні. Родъ дѣтской игры. Ив. 31.
Кигиця, -ці и киги́чка, -ки, ж. = кигитка. Желех.
Погнутися, -гну́ся, -гне́шся, гл. Погнуться. Столи його погнулись від м'ясива. К. Іов. 47.
Подовжний, -а, -е. и подовжній, -я, -є. Продольный. Вас. 149. — невід. Такой неводъ, въ которомъ его составныя части, отдѣльные куски сѣти, пришиваются по своей ширинѣ и болѣе глубоко погружаются въ воду. Вас. 186.
Пучечок, -чка, м. 1) Ум. отъ пучок. 2) Букетикъ. Пучечок тіток. Харьк.
Ревти, -ву, -веш, одн. в. ревнути, -ну, -веш, гл. 1) Ревѣть, заревѣть, мычать, замычать. Ведмідь на ретязі товсто реве. Ном. № 1337. Чого бик навик, того й реве. Ном. № 9565. На синьому морі лютий змій реве. Чуб. І. 140. 2) Орать, заорать, крикнуть. Ви передержанці! — ревнув писарь, — вы передержуєте біглих! Кв. II. 373. Ревнув, мов у маточину, — як бугай. Ном. № 12445, 12443. 3) Пѣть очень громко и плохо, запѣвать сразу громко. На віват з мущирів стріляли, тут грімко трубачі, іграли, а много літ дяки ревуть. Котл. Ен. IV. 32. 4) Ревѣть, плакать съ крикомъ, заревѣть. Оце ще рева реве! Харьк. Дідона тяжко зажурилась.... кричала, плакала, ревла. Котл. Ен. І. 34. 5) Громко играть, заиграть на духовомъ инструментѣ. А Михаїл в трубу реве на всю губу. Чуб. III. 382. 6) О водѣ, вѣтрѣ: ревѣть, заревѣть, шумѣть, гудѣть, завывать. Прокляті вітри роздулися, а море з лиха аж реве. Котл. Ен. Як та воля, що минулась, Дніпр широкий — море, степ і степ, ревуть пороги, і могили-гори. Шевч. 4. Реви, завірюхо, засип його снігом! Левиц. І. 156. 7) О колоколѣ: сильно звонить. Всі дзвони ревуть, — уже ж того козаченька ховати несуть. Чуб. V. 371. 8) О пушкахъ: грохотать, грохнуть. Реве гарматами Скутара, ревуть, лютують вороги. Шевч. 59. Як став місяць серед неба — ревнула гармата. Шевч. 40. 9) О землѣ: гудѣть. Летить ізнов змій, аж земля реве. Рудч. Ск. І. 147.
Спохвату нар. Второпяхъ, впопыхахъ. Виїздив я з дому та спохвату забувся взяти гроші. Рк. Левиц.
Троща, -щі, ж. 1) = трость 1, 3. Від вітру троща шелестить, пливе ген-ген шувар, вода мутна, з лотік шумить. Млак. 59. Да помостила мости з кленової трощі. Радом. у. Збіжє мов гой, мов троща. Гн. II. 27. Пшениця як троща. Камен. у. Жовняри як трощі. Гол. 2) = трость 4. Шух. І. 256.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.