Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гульвіса

Гульві́са, -си, м. Гуляка, повѣса, шалопай. К. ЧР. 130. Котл. Ен. І. 33. Чуб. І. 245. А з яру та лісу, з собаками та псарями, їде пан гульвіса. Шевч. 472.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬВІСА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬВІСА"
Безхатько, -ка, м. = безхатник. Харьк. г. Слов. Д. Эварн.
Задріжа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. Задрожать. К. Іов. 19. Шевч. 118. Та повели до прийому — задріжали ніжки, ручки йому. Чуб. V. 1003.
Закорю́чити, -чу, -чиш, гл. Загнуть крючкомъ. Банькатий, з закорюченим носом. Стор. МПр. 156.
Пообціловувати, -вую, -єш, гл. То-же, что и обцілувати, но многихъ.
Попадатися 2, -даюся, -єшся, сов. в. попастися, -ду́ся, -де́шся, гл. Попадаться, попасться, быть пойману, захвачену. Попалася в лихі руки невірній дружині. Мет. 253.  
Прочіряти, -ряю, -єш, гл. Промѣнять. Вх. Лем. 458.
Сумота, -ти, ж. = сум.
Тестівщина, -ни, ж. Имущество, унаслѣдованное отъ тестя. Волч. у.
Упириця, -ці, ж. Женщина-упырь. Шейк.
Чуприндирь, -ря, м. Носящій хохолъ, длинные волосы. К. ЧР. 87. Молодці низовці чуприндирі. К. МБ. 275. Троянці наші чуприндирі на землю скіць, — як там були. Котл. Ен. IV. 19.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЬВІСА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.