Ді́лний, -а, -е. Рабочій, занятый. Ділний час тепер. Тепер жнива, времня ділне.
Дозоло́чувати, -чую, -єш, сов. в. дозолоти́ти, -чу́, -тиш, гл. Оканчивать, окончить позолоту. На дворі просо молотят, а в хаті косу золотят; на дворі домолочуют, а в хаті дозолочуют.
Збенте́жити, -ся. Cм. збентежувати, -ся.
Ну 1), меж. Ну, їсть! нівроку! та ну бо кажіть! Да говорите же!
2) Передъ глаголомъ неопр. накл. употребляется въ смыслѣ: началъ, давай. А прокинувся він... і гуком його в хаті аж сохи движать! Ну бігать, гомоніть, гайнувати, аж усе піде жужмом.
3) = но 2. (Послѣ глагола въ повелит. накл.): А вийдіть-ну сюди, дядьку Трохиме, ходіть-ну з нами.
Обворожувати, -жую, -єш, сов. в. обворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Обвораживать, обворожить, околдовать, очаровывать, очаровать. Обворожував людей і бувало так, що занапастить чоловіка на ввесь вік. Але часом, кажуть, неначе хто чоловіка обійде або обворожить.
Повідносити, -шу, -сиш, гл. Отнести (во множествѣ). Повідносив йому все, що мав.
Сумісний 2, -а, -е. Совмѣстный.
Тяганина, -ни, ж.
1) Тасканіе.
2) Возня, хлопоты.
3) Волокита (судебная). На тяганину пішло. Ум. тяганинка.
Утелющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. утелющитися, -щуся, -щишся, гл. Влѣзать, влѣзть, забираться, забраться.
Шутковитий, -а, -е. = шутковли́вий.
