Вуличенька, вуличка, -ки ж. Ум. отъ вулиця.
Закови́зти, -зну, -неш, гл. 1) Застыть, окоченѣть. Такий п'яний, що де упав, там і заковиз. Так, як його корчило, бідного хлопця, перед смертю, — так вїн і заковиз. 2) Залечь, запасть. Кохання мабуть йому далеко у серці заковизло.
Кавзувати, -зу́ю, -єш, гл.
1) Порицать, бранить. Кавзує мене межи люди. Cм. кабзувати 2.
2) Жаловаться, роптать, выражать свое неудовольствіе.
Кандзюба, -би, ж. Кривизна, крючекъ.
Корса, -си, ж. Полозъ саней.
Ляку́чий, -а, -е. = лякливий.
Підданий, -а, -е. 1) = підданець 1.
2) = підданець 2. Три пани, два отамани, а оден підданий. Сухомлинського пана підданий.
Пролизувати, -зую, -єш, сов. в. пролизати, -лижу, -жеш, гл. Пролизывать, пролизать. Лизнула раз, за другим разом уже дірку пролизала.
Слюга, -ги, ж. = сльота. Не лізь в очі як слюга.
Увередити, -джу, -диш, гл.
1) Повредить.
2) Тронуть рану, коснуться больного мѣста.
