Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуляй-городина

Гуля́й-городи́на, -ни, ж. Подвижная деревянная башня (для военныхъ надобностей).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯЙ-ГОРОДИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯЙ-ГОРОДИНА"
Банність, -ности, ж. Печаль, грусть; тоска. Желех. Доки ми ся тай любили — втіхи та радости, а як ми ся залишили — жалю та банности. Гол.
Ба́рзий?ба́рза. Черный козелъ, черная овца, но грудь у которой бѣлая. О. 1862. V. Кух. 36.
Доцарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Доцарствовать. По всьому царству постинать малих дітей, а то погані нам не дадуть доцарювать. Шевч. 638.
Зух, -ха, м. Молодець, молодчина, удалецъ. Дали мені капелюх, уже тепер вояк зух. Гол. І. 143.
Нечутний, -а, -е. Неслышный.
Положити, -жу́, -жиш, гл. = покласти. Спекла колобок і положила на вікні. Рудч. Ск. II. 2. На кого такий гнів великий положили? Мил. 183.
Пороскльовувати, -вую, -єш, гл. Расклевать (во множествѣ).
Приведення, -ня, с. = приведенція. З однією жінкою було ось яке приведення. ЗОЮР. II. 34.
Удуд, -да, м. = одуд. Вх. Пч. ІІ. 15.
Уростати, -таю, -єш, сов. в. урости, -ту, -теш, гл. 1) Вростать, врости. В землю вросла. Ном. № 9404. 2) Виростать, вырости, возростать, возрости. Виростав з того визнаття гнів його на Галю. МВ. (О. 1862. І. 84). 3) Заростать, зарости. Стала стежка травою вростати. Щог. В. 69. Простружу дороженьку к святій неділонці, — травицею вросте. Мил. 193.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЯЙ-ГОРОДИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.