Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

самий 2

Самий 2, сама и самая, саме и самеє, мѣст. Одинъ, только одинъ, лишь. Самий борщ та борщ без нічого що-дня як їсти, то хиба наїсися? Уже то не даром тобі так солодко самій сидіти дома! Рудч. Ск. I. 132. У самій сорочці вискакує з хати на мороз. І постіль убога — самая солома. Чуб. III. 382. Оставили саме бадилля. Рудч. Ск. І. 52. самі за себе. Одни только. А багато було людей в церкві? — Людей, мамо, не було нікогісінько, тільки самі за себе москалі. Ном. № 828. Ум. саменький, самесенький.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 98.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМИЙ 2"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "САМИЙ 2"
Безправство, -ва, с. Беззаконіе, безправіе. (Запорожці) відбивалися від ляха і його безправства. Млак. 122.
Гірниця 1, -ці, ж. 1) Комната (рѣдкое). У городі Килиї татарин сидить бородатий, по гірницях похожає. АД. І. 169. 2) Чердакъ на домѣ или какомъ-нибудь строеніи. Сквир. у.
Ґніт, ґнота́, м. Фитиль, свѣтильня. Святі та божі: свічки поїли, на ґнота засіли. Уман. у. Та згоріла лояночка від ґнота до ґнота. Н. п. Ні ґнота́ нема́. Нѣтъ ничего. Лохв. у. Ум. Ґно́тик. Ув. Ґноти́ще. Здоровий ґнотище: карасини багато вигоряє. Васильк. у.
Жовті́шати, -шаю, -єш, гл. Дѣлаться болѣе желтымъ. Жовтішає листя на дереві.
Зустрічний, -а, -е. Встрѣчный. А зустрічний каже: як же ми розійдемось, коли місточок узенький? Кв. II. 40.
Лопа́рь, -ря, м. Лопатка, которой мѣсятъ глину. Вх. Зн. 33.
Нив'я, -в'я́, с. Пахотное поле, пахоть. Переорювали панське нив'я. Мир. ХРВ. 106. Довго розглядав зелене нив'я. Мир. ХРВ. 5. Жайворонки... заливаються собі по — над нив'ям. О. 1862. IV. 62. Тепер саме дикі качки по нив'ях пасуться. Черном. По нив'ю погана дорога. Міусск. окр.
Осенник, -ка, м. Растеніе Colchicum autumnale. L. ЗЮЗО. І. 119.
Скалка, -ки, ж. 1) Лучина, щепка. Спалками на Поділлю світять. Я скалками засвітила. Грин. III. 333. 2) Заноза. 3) Кусокъ, осколокъ кремня, стекла и пр. 4) Искра, отраженный лучъ сонца. З груби скалки скачуть. Мороз, аж скалки скачуть. Ном. № 632. 5) Ледяной кристаллъ въ формѣ стрѣлы, иглы (при замерзаніи воды). 6) Узоръ на окнахъ отъ мороза. Скалки мороз малює на вікнах. 7) Жирная капля на водѣ. Ном. № 13423. 8) Бѣльмо на глазу. 9) Раковина створчатая. Вх. Пч. І. 15. Ум. ска́лочка. Розіб'ю в скалочки отой каламарчик. Г. Барв. 539.
Чорнокрилець, -льця, м. Съ черными крыльями. Орли-чорнокрильці налітали. АД. і. 117.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова САМИЙ 2.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.