Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуньба

Гуньба́, -би́, ж. Раст. Melilotus coerulea Lam. ЗЮЗО. І. 128. Cм. Буркун.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУНЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУНЬБА"
Висмолити Cм. висмолювати.
Вітрянка, -ки, ж. Вѣтренница. Конст. у.
Глумитися, -млюся, -мишся, гл. Издѣваться, насмѣхаться, осмѣивать. Глумилась верша з болота. Ном. № 7999.
Єдина́чка, -ки, ж. Единственная дочь, то-же что и одиначка 1. Нехай дочка-єдиначка трохи погуляє. Н. п. Рк. Макс. Пещена була така, бо, сказано, — єдиначка. МВ. І. 130.
Змулити Cм. змулювати.
Купочок, -чка, м. Кучка. Стоїть купочок молодиць і дівчат. МВ. І. 23. Не дав йому Господь діточок купочки, уродилась дівчинка одна одним. МВ. І. 35.
Обханючити Cм. обханючувати.
Пестракуватий, -а, -е. Покрытый веснушками. Угор.
Понабрякати, -каємо, -єте, гл. Набухнуть (о многихъ). Бруньки в саду на дереві понабрякали. Левиц. І. 339.
Товщий, -а, -е. Сравн. ст. отъ товстий.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУНЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.