Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гульбини

Гу́льбини, -бин, ж. мн. Гулянье, собраніе для забавъ, веселаго препровожденія времени. Там гульбини тоді були: зібрались родичі і чужі добрі люде і веселились собі. Новомоск. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬБИНИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬБИНИ"
Вихопити, -ся. Cм. вихоплювати, -ся.
Віджати Ii Cм. віджинати.
Відтеплий, -а, -е. Оттаявшій. Вже травичка блищала з землі одтеплої. МВ. (О. 1862. І. 72).
Пообковувати, -вую, -єш, гл. Оковать (во множествѣ).
Попенько, -ка, м. Ум. отъ піп. О. 1862. IV. 29.
Припалити Cм. припалювати.
Росторгуватися, -гуюся, -єшся, гл. Расторговаться.
Тороро! меж. для выраженія сильнаго кипѣнія. Я сиділа на постелі, а капуста в печі тороро, тороро. Ном. № 6851.
Шельпотіти, -чу́, -ти́ш, гл. = шелепотіти. Харьк. у.
Шкіролупець, -пця, м. Облупливающій шкуры. Въ шутливомъ величаніи является эпитетомъ сапожника: Величаєм тя, шевче чоботоробче і шкіролупче. Гн. II. 214.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЬБИНИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.