Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гукнути

Гукну́ти, -кну́, -не́ш, гл. Однокр. в. отъ гл. гукати. Як стукне, так і гукне. Ном. № 7128. Гукнув: здоров, дядьку! Рудч. Ск. II. 80. Загомонять самопали, гукнуть гаківниці. Шевч. 450.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКНУТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКНУТИ"
Багнюк, -ка, м. Родъ гриба изъ породы Boletus. Радом. у.
Бусурманець и бусурменець, -нця, м. = бусурман. К. ЦН. 226.
Ваґаш, -ша, м. Дорога, которою ходятъ въ полонинахъ овцы на пастбище. Шух. I. 210.
Замире́ння, -ня, с. Примиреніе. Скоро після сього письма почули і про замирення. Стор. II. 85.
Зсивіти, -вію, -єш, гл. Посѣдѣть. Аф. 262.
Платіжний, -а, -е. Платежный, подлежащій окладу. У мене шість душ платіжних. Лебед. у.
Помовчати, -чу, -чиш, гл. Помолчать. Помовчи, язичку, кашки дам. Ном. № 1108.  
Пошерсть, -ти, ж. = пошесть. Ном. № 8349.
Травур, -ра, м. Трауръ. Не йди в черниці: я тобі ввесь замок окрию травуром, як домовину. К. Бай. 18.
Хвоїти, хвою, -їш, гл. Бить дозою. Як почне її хвоїть, примовляючи: було не савити, не варварити. Ном. № 4007.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКНУТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.