Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гумор

Гу́мор, -ру, м. Юморъ. Левиц. І. (Пр. 1868, 474).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМОР"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМОР"
Дочасто́вувати, -вую, -єш, сов. в. дочастува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Оканчивать, окончить потчивать.
Зба́нка, -ки, ж. = збан.
Мірошниче́нко, -ка, м. Сынъ мельника.
Налама́ти Cм. наламувати.
Негоже нар. Не слѣдуетъ, неприлично, нехорошо. В неділеньку прийти та до тебе негоже. Грин. ІІІ. 164. Та й плакати мені негоже. МВ. І. 29.
Піддрочка, -ки, ж. Подзадориваніе. піддро́чку да́ти. Подзадорить.
Пообводити, -джу, -диш, гл. Обвести (во множествѣ). Вікна... червоною глиною пообводили. Г. Барв. 249.
Рапотати, -почу, -тиш, гл. Трясти: перемѣшиваться. Вх. Лем. 460.
Христосанка, -ки, ж. Особая пѣснь религіознаго содержанія, которую поютъ на рождественскихъ праздникахъ. (христо́санки отличны отъ колядо́к). МУЕ. ІІІ. 58.
Шелегейдик, -ка м.? Бісові шелегейдики. Ном. № 14289.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУМОР.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.