Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гумнище

Гумни́ще, -ща, с. Мѣсто, на которомъ прежде было гумно, гумнище.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМНИЩЕ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМНИЩЕ"
Веснувати, -ную, -єш, гл. Дѣлать весеннія работы; проводить весну. Желех. Дай, Боже, веснувати! Фр. Пр. 152.
Дя́дечко, -ка, м. Ум. и ласк. отъ дядько.
Идольство, -ва, с. = идолопоклонство. К. ПС. 130. Идольство борола наша віра. К. МБ. XI. 145.
Невстидливість, -вости, ж. Безстыдство.
Ночовид, -да, м. = кажан. Вх. Пч. І. 16.
Полова, -ви, ж. Мякина. Мани та й мани, як горобця на полову. Ном. № 3098. Ум. половка, полівка. Ном. № 3098. Половочка.
Приготовка, -ки, ж. = приготування. Рк. Левиц. Хотин. у.
Прорость, -ти, ж. = проріст. Прорости нічого нема, бо дощів нема. Зміев. у. У лісі вже прорость проростає. Черк. у.  
Свідомо нар. 1) Извѣстно, знакомо. 2) Сознательно.
Уволити Cм. уволяти.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУМНИЩЕ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.