Відлуплювати, -люю, -єш, сов. в. відлупити, -плю, -пиш, гл. Отлупливать, отлупить, отковыривать, отковырять. Тая земля, що він відлупив, взяла та й розсипалась.
Душогу́бник, -ка, м. 1) = душогубець. 2) Душу погубляющій. (Сатана) душогубник.
Зміряти Cм. змірити.
Зубожити, -жу, -жиш, гл. Обѣднить, привести въ обѣднѣніе.
Катаржний, -а, -е. = каторжний. Я дуже боявся катаржної лози.
Пільх, -ха, м. зоол. Arvicola, полевая мышь.
Рушничок, -чка, м. Ум. отъ рушник.
Уздечка, -ки, ж. = вуздечка. Та ж уздечка що на коня, що на кобилу.
Флекев, -ва, м. (мн. ч. флекеї).
1) = фик.
2) = парубок.
Шкафа, -фи, шкахва, -ви, ж. = скахва. Части: деревянная ручка — колодка, ножъ — шнафа, ножъ къ ручкѣ прикрѣпленъ двумя вушками. Вушка наз. въ Галиціи также антабками.
