Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гулякати

Гуля́кати, -каю, -єш, гл. Кричать. Вх. Уг. 234.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯКАТИ"
Віблий, -а, -е. Круглый, цилиндрическій. Шух. I. 88. віблий обруч — обручъ изъ цѣльнаго неразщепленнаго надвое древеснаго ствола. Шух. І. 250. вібла хата. Хата изъ круглыхъ бревенъ. Шух. І. 89.
Зака́йок, -йку, м. = закальок.
Зверті́ти Cм. звірчувати.
Комолий, -а, -е. Безрогій. Комолий віл і ґулею б'є. Ном. № 3364.
Коненько, -ка, м. Ум. отъ кінь.
Напряда́тися IІ, -да́юся, -єшся, сов. в. напря(е)ну́тися, -ну́ся, -не́шся, гл. Покрываться, покрыться, накрываться, накрыться; напяливаться, напялиться. Один рукав подстелю, другим напрянуся. Грин. III. 133.
Оленка, -ки, ж. Родъ жука: бронзовка золотистая. Золотою оленкою пустив тебе Господь на сонечко. Г. Барв. 354.
Позсовуватися, -вуємося, -єтеся, гл. Сдвинуться (о многихъ).
Полупати, -паю, -єш, гл.очима. Похлопать, поморгать глазами. Офіцер полупав-полупав очима, за шапку та й за двері. О. 1861. IX. 77.
Сп'янчитися, -чу́ся, -чи́шся, гл. Опьянѣть. І жінку лає, і дочку, а як сп'янчиться, то всі вікном утікають. МВ. І. 53.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЯКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.