Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гузка

Гу́зка, -ки, ж. 1) Тупой конецъ въ яйцѣ. Ив. 41. Тупой конецъ веретена. Вас. 153. Грин. ІІ. 318. Тупой конецъ огурца. Валялися недоїдені гузки з огірків. Мир. ХРВ. 410. 2) Мозоль на пятѣ. Конотоп. у. 3) Бородавка. Гузки.... випікають гузкою веретена. Грин. ІІ. 318. 4) Жировая опухоль. Мил. М. 103. 5) Нижній, задній конецъ очіпка, собранный сборками въ пучекъ. Вас. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗКА"
Бондарський, -а, -е. Бочарскій.
Вітцівський, -а, -е. = батьківський. Желех.
Задвижа́ти, -жу́, -жи́ш, гл. = задвигтіти.
Запротестува́ти, -ту́ю, -єш, гл. Запротестовать. Його муза запротестувала з усією енергією своєю против ледарства сильних мира сього. К. ХП. 12.
Зві́й, зво́ю, м. = сувій. Звій полотна. Камен. у.
Карлючити, -чу, -чиш, гл. Кривить, искривлять.
Мостове́, -вого, с. Сборъ за проѣздъ по мосту.
Пліва, -ви, ж. Плева; мездра. Шух. І. 253. Ум. плівка.
Тучений, -а, -е. Откармливаемый, угощаемый. Гість непрошений не дуже буває тучений. Ном. № 11894.
Щебетливий, -а, -е. 1) О птицѣ: постоянно щебечушій, пѣвучій. Пташечко моя щебетлива. 2) Говорливый. Весела собі, щебетлива. МВ. ІІ. 36.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.