Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гузка

Гу́зка, -ки, ж. 1) Тупой конецъ въ яйцѣ. Ив. 41. Тупой конецъ веретена. Вас. 153. Грин. ІІ. 318. Тупой конецъ огурца. Валялися недоїдені гузки з огірків. Мир. ХРВ. 410. 2) Мозоль на пятѣ. Конотоп. у. 3) Бородавка. Гузки.... випікають гузкою веретена. Грин. ІІ. 318. 4) Жировая опухоль. Мил. М. 103. 5) Нижній, задній конецъ очіпка, собранный сборками въ пучекъ. Вас. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗКА"
Баский, -а, -е. Рѣзвый, ретивый, рьяный. Поїхала в своїм ридвані баскими конями як звір. Котл. Ен. II. 39.
Брехля, -лі, ж. = брехуха. Желех.
Бузлук, -ка, м. Родъ подковы, подвязываемой на подошву, чтобы не скользить на льду. Поп. 95.
Верблюдка, -ки, ж. Раст. Epilobium tetragonum. Вх. Пч. І. 10.
На́вірток, -тка, м. Коловерть, сверло съ вращающейся кривой ручкой?
Підпеньок, -нька, м. = опеньок. Пішов дід по гриби, баба по підпеньки. Гол. III. 478.
Посвятство, -ва, с. Освященіе. Хотіла була сама у посвятство паски нести, та вже тепер молодицю припрохала. Лебед. у.
Пронизувати, -зую, -єш, сов. в. пронизати, -жу, -жеш, гл. Пронизывать, пронизать; пронзить. Тим поглядом пронизав він княгиню аж до самого серця. Стор. МПр. 77.
Розгніздитися, -джу́ся, -ди́шся, гл. О птицахъ: размѣститься въ гнѣздахъ. Там любо розгніздилось дике птаство, на кипарисі бусель там осівся. К. Псал. 236.
Талабанити, -ню, -ниш, гл. Болтать вздоръ. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.