Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гузка

Гу́зка, -ки, ж. 1) Тупой конецъ въ яйцѣ. Ив. 41. Тупой конецъ веретена. Вас. 153. Грин. ІІ. 318. Тупой конецъ огурца. Валялися недоїдені гузки з огірків. Мир. ХРВ. 410. 2) Мозоль на пятѣ. Конотоп. у. 3) Бородавка. Гузки.... випікають гузкою веретена. Грин. ІІ. 318. 4) Жировая опухоль. Мил. М. 103. 5) Нижній, задній конецъ очіпка, собранный сборками въ пучекъ. Вас. 191.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗКА"
Баришництво, -ва, с. Барышничество, торгашество.
Білозорець, -рця, м. 1) = білозір, білозірець. АД. І. 190. Козаченьку-білозору, говори зо мною! Грин. ІІІ. 296. 2) Только білозор. Раст. Parnassia palustris. L. ЗЮЗО. І. 130.
Мазі́й, -зія́, м. 1) Мазальщикъ. 2) Названіе вола пепельнаго цвѣта. КС. 1898. VII. 41, 3) = мазун.
Наля́скати, -каю, -єш, гл. 1) Нахлопать, нащелкать. 2) Надавать пощечинъ. 3) Наболтать языкомъ.
Ніде 1 нар. 1) Негдѣ. 2) Некуда. Йому ніде дітись.
Освіданий, -а, -е. Опытный. На похороні готували обід освідані дві молодиці. Рк. Левиц.. Cм. досвідчений.
Ретор, -ра, м. Ученикъ класса реторики. Cм. реторика 3. Сим. 175.
Трудовник, -ка, м. Труженикъ. Щог. Сл. 67. Дайте ради Христа, трудовники Божії. Харьк. Кіев. г.
Уселюдний, -а, -е. Публичный, всенародный.
Хлюпнутися, -нуся, -нешся, гл. Одн. в. отъ хлюпатися. Чай хлюпнувся і розлився. Левиц. Пов. 62.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЗКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.