Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гузирець

Гузире́ць, -рця, м. Ум. отъ Гузирь.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗИРЕЦЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗИРЕЦЬ"
Докрути́тися, -чу́ся, -тишся, гл. Довертѣться, докружиться, докрутиться.
Каблі, -лів м., мн. Вилы съ тремя остріями. Канев. у.
Кільчитися, -чуся, -чишся, гл. Пускать ростки, проростать. Вже кільчиться гречка, пшениця. Камен. у. Він злиденний господарь: у його в коморі геть покільчилась пшениця. Подольск. г.
Мі́ськаво нар. Грязно, топко. Шух. І. 81.
Пистоль, -ля, м. Пистолета. К. ЧР. 3. Нащо нам той пистоль, коли стрілять не вміємо. Ном.
Помет, -та, м. 1) Бросаніе, разбросъ. жати хліб у поме́т. Жать, оставляя хлѣбъ невязаннымъ.
Попереймати, -ма́ю, -єш, гл. То-же, что и переня́ти, но во множествѣ. Від німців усе те попереймали. ЕЗ. V. 201.
Свідка, -ки, ж. Свидѣтельница. Закр.
Хвус, -су, м. = гуща. Вдова здибала в фляшці трошки оливи, але не хтіла дати, бо казала, що то вже хвус. Гн. І. 94.
Чалитися, -люся, -лишся, гл. Вости компанію, водиться. Хто їх зна, як вони живуть собі, ті шалопути і що вони собі роблять на бесідах. Я до них не чалюсь. Павлогр. у. Дениса хлопці побили за те, що він до них не чалиться. Сквир. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЗИРЕЦЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.