Городови́й, -а́, -е́. Городовой. Городові козаки. Городова старшина.
Заколоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл. 1) Забиться. Серце заколотилось. 2) Задрожать отъ волненія. Аж заколотилась уся, як побачиш.
Икатися, ика́ється, [p]одн. в.[/p] икнутися, икне́ться, гл. безл. Икаться, икнуться. Як важно икається, так хтось судить. Не легенько икалось тому, кого вони хвалили. Хай їй легенько икнеться.
Лахаш, -ша, м. Плохой, изорванный сапогъ? Скидай свої лахаші, бери наші камаші.
Національний, -а, -е. Національный. Наші вельможні предки... не вхопили своєї національної тропи. Се вже був не кобзарь, а національний пророк. Національний гимн. Національний убір.
Підсмалювати, -люю, -єш, сов. в. підсмалити, -лю, -лиш, гл.
1) Опалять, опалить снизу.
2) — молоду. Поѣздъ съ новобрачной провозить въ воротахъ двора мужа черезъ разложенный на землѣ огонь.
Свитник, -ка, м.
1) Шьющій свити. Шорник свитнику не товариш.
2) Торгующій свитами.
Чикір, -кору, м. = сикір.
Чухмаритися, -рюся, -ришся, гл. = чухатися.
Шинкарювати, -рюю, -єш, гл. Содержать кабакъ, заниматься продажей спиртныхъ напитковъ.
