Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гузирь

Гузи́рь, -ря́, м. 1) Комель дерева (гузєр, гузір). Шух. І. 88, 176. Комель, нижняя толстая часть снопа. Kolb. І. 63. Ном. № 313. МУЕ. I. 83. Чуб. VII. 378. Гузирем подавай снопи. 2) Мѣсто, гдѣ мѣшокъ связанъ, завязанъ. Уголъ мѣшка или косого мѣшечка. Лохв. у. 3) Мѣшокъ въ бреднѣ. Ум. Гузире́ць. А він торбинку за гузирець та й висипав груші. Рудч. Ск. Н. 30.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗИРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЗИРЬ"
Байбара, -ри, ж. Длинный кнутъ у пастуховъ. Екат. Левч. 58.
Валивочко, -ка, с. раст. Trollius europaeus. Вх. Пч. II. 36.
Відмінити, -ся. Cм. відміняти, -ся.
Диндили́ндати, -даю, -єш, гл. = Теліпатися 1. Вх. Зн. 14.
Домости́ти, -ся. Cм. домощувати, -ся.
Калябура, -ри, ж. Лужа. З чужого коня і серед калябури вставай. Ном. № 9691.
Обголюватися, -лююся, -єшся, сов. в. обголи́тися, -люся, -лишся, гл. 1) Обнажаться, обнажиться. 2) Обриваться, обриться. Вибачайте, що не обголився, бо тепер гаряча пора, саме жнива. Левиц. Пов. 205.
Поперетлівати, -ваємо, -єте, гл. Перетлѣть (во множествѣ).
Хлипання, -ня, с. Всхлипываніе, плачъ. І хлипання все росказати, і крик, і охання, і жаль. Котл. Ен. VI. 49.
Шугонути, -ну, -неш, гл. Съ силой полетѣть, броситься, упасть. Наливайко шугонув у Цісарщину. К. ЦН. 222. За мною шугонуло й товариство. К. ЦН. 165.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЗИРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.