Дев'яти́ни, -ти́н, ж. мн. Поминки по умершемъ въ 9-й день послѣ его смерти.
Дряпу́чий, -а, -е. 1) Любящій царапаться. Кіт дряпучий. 2) Задорливый. Ти його тільки займи — він такий дряпучий, що зараз і битися буде.
Загра́бати, -баю, -єш, гл. = загребти. Що ж, татуню (до попа), чи підете ховати мерця, чи ні? — Піду, як дасьте 8 злотих... — Та вже, проше татуня, не турбуйтеся йти: ми й сами заграбаєм. Бог вибачить нам, бо ми бідні.
Засу́лля, -ля, с. Мѣстность за рѣкой Сулой.
Кокорудка, -ки, ж. Шишка (сосн. и пр.)
Позасинювати, -нюю, -єш, гл. Слишкомъ насинить бѣлье. Позасинювала сорочки, аж глянути гидко.
Попрати, -перу, -ре́ш, гл. Постирать. Попрали баби панам сорочки.
Риболович, -ча, м. = рибалка 2.
Спасибі, спасибіг, спасибу, меж.
1) Спасибо, благодарю. Спасибі вам га ягідки. Таки, спасибу йому, добрий на старости був.
2) мала, малий спасибі. Мало пользы, голку, небольшая польза. Жити — хвалить ласку божу: ярина змилила: гречки теж припалило, смальнуло сушею та вітром, а їх мала спасибі. Мала спасибі з того, що він на самій горілці седить, самою горілкою шинкує, а хліба не приробляє, — малу спасибі заробить. Зімою день малий: вже по обіді з того дня малий спасибі.
Спориш, -шу, м. Раст. Poligonum aviculare L. Ой не стелися, зелений споришу, а по крутій горі.
