Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гунственний

Гу́нственний, -а, -е. Бранное: шельмовскій, собачій. Гунственна душа. Рк. Марковича.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУНСТВЕННИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУНСТВЕННИЙ"
Воркотун, -на, м. Ворчунъ.
Глоїна, -ни, ж. = гліг = глід.
Де́йкатися, -каюся, -каєшся, гл. Изводиться, пропадать. Оце у нас падіж був — скот усе дейкався, поки увесь передейкався. Кіевск. у.
Збро́йно нар. Съ оружіемъ. Як виїдеш збройно гряничить гряниці. К. Досв. 151.
Ковть! меж., выражающее глотаніе. Сосниц. у.
Личкови́й, -а́, -е́ 1) О матеріяхъ: имѣющій лицо съ двухъ сторонъ. Лубен. у. 2) О людяхъ: двуличный. Лубен. у.
Порозчахувати, -хую, -єш, гл. То-же, что и розчахнути, но во множествѣ.
Препір, -ру, м. = припір. Мнж. 181.
Прокопувати, -пую, -єш, сов. в. прокопа́ти, -па́ю, -єш, гл. Прокапывать, прокопать.
Росколювати, -люю, -єш, сов. в. росколо́ти, -лю, -леш, гл. Раскалывать, расколоть.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУНСТВЕННИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.