Голомовзик, -ка, м. = голомозько.
Конівка, -ки, ж. Ум. отъ кінва. 1) Кружка деревянная или металлическая. 251. Як узяв ту кінву за ухо, то зробив у тій конівці сухо. Зачепила рукавом срібну коновку, повну вишнівки. 2) Ведро. (Дощ) ллє, як з коновки. Посилаю з коновками по воду. Ум. конівонька. конівочка. Зашли козакові пива коновочку. Сосновая коновочка, а дубове денце.
Лигоми́нець, -нця, м. = лагоминець. І ті були там лигоминці, піддурювали що дівок.
Лю́тощі, -щів, мн. = лютість. Її тиха мова гасила його лютощі.
Позрубувати, -бую, -єш, гл. Срубить (во множествѣ). Де яка деревина була, — все позрубував.
Пообвивати, -ва́ю, -єш, гл. Обвить (во множествѣ).
Синиця, -ці, ж.
1) Синица. В саду щебечуть синиці.
2) Названіе вола масти нѣсколько темнѣе димана (Cм.). Ум. сини́чка.
Срати, -серу, -реш, гл. Испражняться, орать.
Стрики-брики. = Штрики-брики.
Туподумство, -ва, с. Тупоуміе, тупость мысли.
