Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гудити

Гу́дити, -джу, -диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Мет. 410. Судите, гудите, а сами такії. Лукаш. 79. Здорові будьмо, та себе не гудьмо. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДИТИ"
Висмажити, -ся. Cм. висмажувати, -ся.
Дяченя́, -ня́ти, м. Ребенокъ дьячка. Мкр. Н. 25. Душенини доволі, а їсти ніколи: потерпіте, дяченята, до божої волі. Чуб. V. 1081.
За́в'Язок, -вку, м. Почка растенія. Вх. Пч. І. 14.
Кунишник, -ка, м. Раст. Calamogrostis epigejos Roth. ЗЮЗО. І. 115.
Овсянка, -ки, ж. 1) = вівсянка. 2) Раст. Bromus arvensis. L. ЗЮЗО. І. 114.
Переплюндрувати, -ру́ю, -єш, гл. Опустошить, разграбить.
Пооживляти, -ля́ю, -єш, гл. Оживить (многихъ).
Пороздлубувати, -бую, -єш, гл. То-же, что и роздлубати, но во множествѣ.
Розбишацький, -а, -е. Разбойничій. К. Кр. 11.
Тіснісінький, -а, -е. Совсѣмъ тѣсный. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.