Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гудити

Гу́дити, -джу, -диш, гл. Хулить, осуждать, порицать. Мет. 410. Судите, гудите, а сами такії. Лукаш. 79. Здорові будьмо, та себе не гудьмо. Посл.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДИТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДИТИ"
Байор, -ра, м. = крайка. Kolb., I. 45.
Грі́шно нар. Въ грѣхахъ, грѣша. Грішно живе.
Ду́лька, -ки, ж. Ум. отъ дуля.
Клебанина, -ни, ж. = клебаня. Ум. клебани́нка. Загубив я клебанинку та й дарабчик свічки. Гол. IV. 498.
Погадка, -ки, ж. = погаданка. Ум. погадочка. Як я собі погадаю свої погадочки. Грин. III. 255.
Погрожати, -жа́ю, -єш, сов. в. погрози́ти, -жу́, -зиш, гл. Грозить, угрожать, погрозить. І погрозив йому Ісус. Єв. Мр. І. 25.
Поспати, сплю, спиш, гл. Поспать. Грин. III. 262. Як би поспав до обід, так приснився б ведмідь. Посл.
Роскошлати, -лаю, -єш, гл. = роскошкати. Роскошлати волосся. Чуб.
Сміттюга, -ги, ж. Ув. отъ сміття. Множество сору. (Залюб.).
Стряхти, -хну, -неш, гл. Немного подсохнуть. Мав у ліс їхати — коли це як ушкваре дощ, як з відра, та швидко й перейшов; та вже як стряхло, то ото й рушили. Харьк. г.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУДИТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.