Задя́кувати, -кую, -єш, гл. Слишкомъ много благодарить.
Засипати II, -па́ю, -єш, сов. в. засипати, -плю, -плеш, гл. 1) Засыпать, засыпать. Засипав їй очі борошном. Його житло засипле з неба сірка. Поховали. Засипали домовину. 2) Всыпать, всыпать. Засипав у ступу проса і заставив товкти москаля. Чиє, пане, засипано, того й мелеться. 3) Только сов. в. Быстро заговорить. Засипав, як горохом в бочку.
Навколі́нці нар. = навколішки.
Надя́куватися 1, -куюся, -єшся, гл. Достаточно поблагодарить. Радіють та Богові не надякуються.
Непорушний, -а, -е. Неподвижный, недвижимый. Скелі стояли непорушні над водою.
Одногодки, -ків, м. мн. Ровесники. Ми з ним одногодки.
Примівник, -ка, м. Знахарь, лѣчащій заговоромъ.
Прогнівати, -ся, -ваю, -ся, -єш, -ся, гл. = прогнівити, -ся. Ми вас просимо: не прогнівайтесь! Ісус прогнівався.
Череп, -па, м.
1) Черепъ. Вимовляю з голови, з черепа. До мізку череп розбиває.
2) Большой черепокъ.
Череп'янка, -ки, ж. 1) = черепок. В череп'янці ладанцю роспустили. 2) Глиняная курительная трубка.
