Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гудіти

Гуді́ти, -ду́, -де́ш, гл. = Густи. Добре гудіти, коли є чім шуміти. Ном. № 1398. Рѣдко употребляется.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДІТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУДІТИ"
Ди́шель, -шля, м. Дышло. Н. Вол. у. Без дишля, без дуги: куди захочем, туди й поїдем — я і ти. Ном. стр. 302. № 431.
Зату́лочка, -ки, ж. Ум. отъ затула.
Комарик, -ка, м. Ум. отъ комарь.
На́глядці нар. Не выпуская изъ виду. Сей наглядці ходив за батюшкою. Св. Л. 69.
Непомилешно, непомильно, нар. Безошибочно. Твердо й непомилешно темний править службу божу. МВ. І. 16.
Одинадцять, -ти числ. Одинадцать. Було вас (биших) одинадцять, а бех дванадцятий. Чуб. І. 116. Сповістили про все се одинадцятьох. Єв. Л. XXIV. 9.
Пропитуватися, -туюся, -єшся, сов. в. пропита́тися, -та́юся, -єшся, гл. Пропитываться, пропитаться, прокормиться. Жили і робили, і пропиталися. Кв.
Розсукати Cм. розсукувати.
Сагайдак, -ка, м. Колчанъ, чехолъ на лукъ и стрѣлы. Познаєш пішого з сагайдаком. Ном. № 13284. У Куліша — лукъ: сагайдак із стрілкою на печаті вирізано. К. ЧР. 392, 426. Ум. сагайдачо́к.
Штуц, -ца, м. Штуцеръ, ружье. А сфативсє пан Каньовський свій штуц набивати. Гол. III. 33.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУДІТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.