Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гульба

Гу́льба́, -би́, ж. Кутежъ, пиръ, пирушка, собраніе гостей. Об Різдві їх заручили. Гостей-гостей наїхало!... Гульба точилась до самого світу. МВ. (О. 1862. ІІІ. 49).
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 338.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬБА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЬБА"
Видхлий, -а, -е. Выдохшійся. Cм. витхлий.
Вицяпувати, -пую, -єш, сов. в. вицяпати, -паю, -єш, гл. = відциркувати. Шух. І. 193.
Вівсик, -ка, м. = вівсюг. Вх. Зн. 7.
Затріма́ти, -ма́ю, -єш, и пр., гл. = затримати и пр.
Захотитыся, -хочеться, гл. безл. = захтитыся. Сыдивъ, сыдивъ, ажъ спаты зохотилося. Ка Др. 207.
Перебідкатися, -каюся, -єшся, гл. Перебѣдствовать.
Пошлюбувати, -бу́ю, -єш, гл. Повѣнчаться съ кѣмъ. А ти, боярине, не подивуй, іди собі иншую пошлюбуй. Н. п.
Узаємно нар. Взаимно.
Укоїтися, укоюся, -їшся, гл. 1) Произойти, случиться. У жінки з чоловіком спірка вкоїлася. Ном. № 2656. 2) (О дѣт.) Умочиться.
Хвала, -ли, ж. Хвала, хваленіе, похвала. Ледачая хвала сама себе хвалить. Ном. № 2562. Честь Богу, хвала і вам на здоров'я. Ном. № 10008. хвалу бо́гові оддав. Восхвалилъ Бога. МВ. І. 16. хвалу за хвіст тягти. Шутливо: быть звонаремъ. Ей, учись, синашу, бо як раз на дзвіниці хвалу за хвіст тягтимеш — обычная нотація ученикамъ духовныхъ училищъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЬБА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.