Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуменія

Гуме́нія, -нії, ж. Игуменья. Зміев. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМЕНІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМЕНІЯ"
Ді́янка, -ки, ж. Дѣловое время, время дѣйствія.
Завойовни́к, -ка, м. Завоеватель. Башт. 137.
Запря́ганий, -а, -е. Бывшій въ упряжи. Не вміє, кажеш, возить: та він уже тричі запряганий. Канев. у.
Наплоди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Наплодиться, размножиться. У неї як пішли діти, так істино як сарани наплодилось. Г. Барв. 276. І наплодилось в тім болоті чортяк до врага. Рудч. Ск. І. 63.
Породитися, -димося, -дитеся, гл. Родиться. А вони ж із чого поплодились? І вони ж із мужиків породились. ЗОЮР. І. 162.
Совманути, -ну, -неш, гл. Толкнуть, пихнуть. Пані тільки ногою мене совманула. МВ. (О. 1862. III. 42).
Спрят, -ту, м. Приборка, уборка. Лихий спрят та й доброго спокусить. Ном. № 9977.
Спрятанник, -ка, м. Человѣкъ, гонящій закупленный скотъ въ указанное мѣсто. Шух. І. 84.
Угалля, -ля, с. соб. = вугалля. До кишені, — аж там онучка якась, а в юй угалля. Рудч. Ск. І. 75.
Цюдою нар. = сюдо́ю. Рк. Левиц.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУМЕНІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.