Виважувати, -жую, -єш, сов. в. виважити, -жу, -жиш, гл.
1) Взвѣшивать, взвѣсить, вывешивать, вывѣсить; разсчитывать, разсчитать. Виважують, щоб і Біг ласкав, і батіг ляскав. Твори ж мою вже виважену волю.
2) Вывѣрять, вывѣрить(вѣсы).
3) Поднимать поднять при помощи подложеннаго подъ тяжесть рычага. Виважив пенька. — двері. Выставлять, выставить дверь, поднявъ ее съ петель рычагомъ. А як наважу, двері виважу. — якір. Поднимать, поднять якорь.
4) Размахиваться, размахнуться. Як виважить руку, як ударе його з усього маху по пиці.
5) Раздумывать такъ и этакъ, взвѣшивать, взвѣсить въ мысляхъ.
Ли́бавка, -ки, ж. Скотина, съѣдающая только верхушки корма.
Погавкати, -каю, -єш, гл. Полаять. Собака погавка, а вітер рознесе.
Порисуватися, -суюся, -єшся, гл. Покрыться трещинами. Дошка порисувалася.
Посвящувати, -щую, -єш, гл. = посвячувати. Позаторік посвячували церкву у нас.
Пристрітище, -ща, м. Ув. отъ пристріт.
Пролітати I, -та́ю, -єш, сов. в. пролеті́ти, -лечу́, -ти́ш, гл. Пролетать, пролетѣть. Широкеє поле, широка толока, тілько орлам пролітати. Дрібний сніжок пролітає.
Роззуватися, -ва́юся, -єшся, сов. в. роззутися, -зуюся, -єшся, гл. Разуваться, разуться, снимать, снять обувь. Розуйся бо з чобіт!
Рознемогтися, -можуся, -жешся, гл. Разнемочься, разболѣться. Вона.... справді рознемоглась.
Тяжкомовний, -а, -е. Косноязычный. Приводять до його глухого і тяжкомовного.
