Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гунцвол

Гунцво́л, -ла, м. Бранное: собачій сынъ, шельма. (Cм. Гунство). Кажу вам: сідайте гунцволи! Рудч. Ск. II. 204.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУНЦВОЛ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУНЦВОЛ"
Годованка, -ки, ж. Воспитанница, вскормленница. Шевч. 493; КС. 1885. ІІІ. 550.
Залля́ти, -ля́ю, -єш, гл. = залити. Лучче було мене, мати, в купелі залляти, ніж такую нещасную на світ видавати. Чуб. V. 361.
Ми́лість, -лости, ж. Пріятность. Левиц. І. (Пр. 1868, стр. 519).
Облупати, -ся. Cм. облупувати, -ся.
Оле! меж. Ахъ, охъ! Оле ж, скільки там товклося за столами писарів! Котл. Ода. (О. 1861. І. 253).
Повсічасний, -а, -е. Всегдашній, постоянный, вѣчный. Нема... не переходячого на божому світі, нема повсічасного, навічного — або перейде, або привикнеш. МВ. (КС. 1902. X. 149.)
Поганець, -нця, м. 1) Гадкій человѣкъ, мерзавецъ. Чи бач! ще і базікать стало... такого ще поганця не бувало. Гліб. Плаче, плаче та ридає, як рибонька б'ється... а над нею, молодою, поганець сміється. Шевч. 484. 2) Язычникъ.
Поодд.. Cм. повідд..
Порозчісувати, -сую, -єш, гл. Расчесать (во множествѣ).
Сопун, -на, м. Тотъ, кто сопитъ. Въ загадкѣ: носъ. Ном. № 220, стр. 297.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУНЦВОЛ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.