Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гукати

Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Шевч. 450. Через греблю повалили, гукають, співають. Шевч. 189. Як гукають, так і одгукуються. Ном. № 7127. До могили припала, матусеньки гукала. Мет. 277. Гукає на його. 2) Толкать. Шух. I. 176. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься. Шух. І. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКАТИ"
Баранка, -ки, ж. = вівця? Чужі жінки баранки, Мелашка ведмедка (изъ заговора). Мил. М. 40.
Брушляк, -ка, м. = брусла и брусля. Вх. Лем. 394. Ум. брушлячок.
Весілчанин, -на, м. Употр. болѣе во мн. ч.: весілчане. Участники свадебныхъ торжествъ. К. ПС. 38.
Відьмувати, -му́ю, -єш, гл. Заниматься колдовствомъ, колдовать, быть вѣдьмой. Наш брат не литвин, відьмувать не вміє. Рудч. Ск. II. 172.
Дернува́ти, -ну́ю, -єш, гл. Обшивать дерномъ, выкладывать дерномъ. Рк. Левиц.
Околом нар. Кругомъ, по сторонамъ, въ сторонѣ. Боли б на мене місяць світив, а зорі хоть нехай і околом, то байдуже. Канев. у.
Осотий, -тия, м. Раст.: a) Cardnus nutans. Шух. І. 21. б) Cnicus. Лв. 97.
Переора́ти. Cм. Перео́рювати.
Пристамоцкувати, -ку́ю, -єш, гл. Ни во что ставить, презирать. Угор.
Трефити, -флю, -фиш, гл. Заплетать мелко волоса, чтобы были кудри. Шейк.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.