Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гукати

Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Шевч. 450. Через греблю повалили, гукають, співають. Шевч. 189. Як гукають, так і одгукуються. Ном. № 7127. До могили припала, матусеньки гукала. Мет. 277. Гукає на його. 2) Толкать. Шух. I. 176. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься. Шух. І. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКАТИ"
Допріка́ти, -ка́ю, -єш, гл. Упрекать.
Оголосити, -ся. Cм. оголошувати, -ся.
Поздренє, -ня, с. Видъ, видѣніе. З того веселого поздрені і пахущого повітри так заспокоївся. Гн. II. 77.
Помнякшати, -шаю, -єш, гл. = пом'якшати. Мир. Пов. І. 160.
Провідний, -а, -е. 1) Путеводный, руководящій. 2) — тиждень. Ѳомина неділя.
Розмах, -ху, м. Размахъ.
Ув'язуватися, -зуюся, -єшся, сов. в. ув'язатися, -жуся, -жешся, гл. Привязываться, привязаться, приставать, пристать. Ой вернись, бідо! чого ти вв'язалась? Мет. 366.
Циганство, -ва, с. Цыганство. На́ тобі циганство і панство, коня вороного, ще й хвайду до того. Ном. № 950 (одм.).
Циранка, -ки, ж. Порода утокъ. Ум. цираночка. Ой, на ставу, на ставочку піймав качур цираночку. Гол. II. 516.
Шуркнутися, -кнуся, -нешся, гл. Вскочить во что. Шуркнутися до комори. Вх. Лем. 486.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.