Відвильнути, -ну, -неш, гл. Отлучиться на короткое время. Тільки одвильне куди мати, — то вже дитина й долі, упала з полу.
Голомозько, -ка, м. Плѣшивецъ, лысый человѣкъ.
Деліка́тно нар. Нѣжно.
Димоватий, -а, -е. Дымный, задымленный. Димовата кузня.
Завоня́ти, -ня́ю, -єш, гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє.
За́ворітниця, -ці, ж. см. розлоги.
Латун, -на, м. Свита съ заплатами.
Лин, -на, м. Рыба линь, Cyprus tinea. Ходить, як лин по дну. Ум. линок, линочок. Дитиночка, як линочок.
Простак, -ка, м. Простой человѣкъ, простолюдинъ. Учений недоучений гірше як простак. Був собі мазур, — так собі простак.
Ужва, -ви, ж.
1) = вужівка.
2) Въ плугѣ: большое деревянное кольцо, которымъ соединяются между собою плугъ и колісня.
