Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гукати

Гука́ти, -ка́ю, -єш, гл. 1) Издавать сильный звукъ, громко кричать, призывать кого. Заголосить, як та мати, голосна гармата. Гукатиме-кричатиме не одну годину. Шевч. 450. Через греблю повалили, гукають, співають. Шевч. 189. Як гукають, так і одгукуються. Ном. № 7127. До могили припала, матусеньки гукала. Мет. 277. Гукає на його. 2) Толкать. Шух. I. 176. 3) Оплодотворять (свинью). Кнорос... гукає льоху, а тота від того упороситься. Шух. І. 212.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКАТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКАТИ"
Безсчастя, -тя, с. и пр. = безщастя.
Верста, -ти, ж. = верства.
Вислу́жуватися, -жуюся, -єшся, сов. в. ви́служитися, -жуся, -жишся, гл. 1) Выслуживаться, выслужиться. 2) Дослуживать, дослужить, отслужить, докончить службу.
Дові́ритися, -рюся, -ришся, гл. Навѣрное узнать. Так от батько вже довіривсь, хоч люде й кажуть, що нема. Грин. І. 32.
Кабка, -ки, ж. = кобка? О. 1861. XI. Свидн. 26.
Каюшина, -ни, ж. Раст. 1) Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 169. 2) Trifolium alpestre L. ЗЮЗО. І. 169.
Обмурзаний, -а, -е. = замурзаний. Лохв. у.
Попідковузати, -вую, -єш, гл. Подковать (во множествѣ).
Рожай, -жаю, м. = врожай. Під рожай проса каші наїсися.
Чернядка, -ки, ж. плахта = чернітка. Вас. 170.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКАТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.