Випрошувати, -шую, -єш, сов. в. випросити, -шу, -сиш, гл. Выпрашивать, выпросить. Тим тільки й живе, що випросить шматок хліба.
Глипання, -ня, с. = лупання.
Зачиня́тися, -ня́юся, -єшся, сов. в. зачини́тися, -ню́ся, -нишся, гл. Затворяться, затвориться. Зачиняються царські врата для нашого брата.
Знарошне нар. Нарочно, умышленно. Він дав мені знарошне серце мляве, знарошне він лякає мене страхом. Не знарошне він занедбав Квітчин способ малювання наших селян.
Опекти, -ся. Cм. опікати, -ся.
Повідростати, -таємо, -єте, гл. Отрости (во множ.). Не голим голов, от волосся і повідростало.
Принатурювати, -рюю, -єш, сов. в. принату́рити, -рю, -риш, гл. Пріучать, пріучить. Батько принатурив його до чумацтва.
Пролежати, -жу, -жиш, гл.
1) Пролежать. Ніч настане, — я в слізоньках пролежу. Ляже в садку та цілісінький день і пролежить нерухомо.
2) Продавить, лежа. Моя тобі зброя кілочка не вломить, я сам молод ліжка не пролежу.
Хатина, -ни, ж. 1) = хата. Чи ти мене, Василю, не знаєш, що ти мою хатину минаєш? 2) = кімната. 3) = прибік 2. Ум. хатинка, хатинонька. Хатиночка. Благав у Бога тільки хату, одну хатиночку в гаю, та дві тополі коло неї.
Шельвія, -вії, ж. = шавлія. По горі, горі зацвіла шельвія.
