Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гукотія

Гукоті́я, -ті́ї, гукотня́, -ні, ж. = Гуканина. Желех. Гуку! меж. = I. Гук. Ном. № 12514.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 337.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКОТІЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУКОТІЯ"
Гамрити, -мрю, -риш, гл. = гаморити. Я думаю, що воно гамрить, аж то ви балакаєте. Лохв. у.
Давне́зний, -а, -е. Очень древній. Сим робом передано нам сю давнезну пам'ятку писаного слова зо всіма її ушкодинами, перекрутками. К. Іов.
Заві́холитися, -литься, гл. безл. Начаться мятели.
Зразу нар. Сразу, вдругъ; съ самаго начала. Захоч — і вродиться все зразу. Котл. Кн. VI. 85. Ми тільки що наткнулись, він так таки зразу і почав лаятись. Новомоск. у.
Надува́тися, -ва́юся, -єшся, гл. = надиматися.
Невдатно нар. Неумѣло, неудачно.
Побачитися, -чуся, -чишся, гл. Увидѣться. Радіють, що побачились, говорять про все. Рудч. Ск. І. 206.
Скіки мѣст. = скільки. Наносив скіки йому треба було. Грин. II. 72.
Скіпщина, -ни, ж. Извѣстная часть урожая, достающаяся соучастнику въ обработкѣ земли. Беруть землю за скіпщину у панів. О. 1861. IX. 175.
Чубик, -ка, м. Ум. отъ чуб.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУКОТІЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.