Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуляння

Гуля́ння, -ня, с. Гуляніе, веселіе, развлеченіе. А без мого миленького гуляння немає. Мет. 5. Моя дочка на гулянню, іди подивися. Чуб. Ум. Гуля́ннячко. Грин. ІІІ. 256. Ой жаль мені коханнячка, дівоцького гуляннячка. Мет. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯННЯ"
Безпритульний, -а, -е. Безпріютный. Шейк. Аф. 297.
Вивернениця, -ці, ж. Валежникъ, вѣтроломъ. Вх. Зн. 6. Cм. вивертень.
Галичанин, -на, м. Житель Галиціи. Желех.
Завору́ха, -хи, ж. 1) Движеніе (въ толпѣ). 2) = заверюха.
Під'язати, -ся. Cм. під'язувати, -ся.
Піяка, -ки, м. 1) = пияка. 2) Соленый и пустой огурецъ.
Потіпаха, -хи, ж. 1) Бродяга. 2) Потаскуха. Се чеснії, не потіпахи, були тендітні при людях. Котл. Ен. III. 49.
Теперка, тепе́рки, тепе́ркива, нар. Ум. отъ тепер.
Тітунин, -на, -не. = тітоньчин. Шейк.
Фанель, -лі, ж. Фланель. Шейк.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.