Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуляння

Гуля́ння, -ня, с. Гуляніе, веселіе, развлеченіе. А без мого миленького гуляння немає. Мет. 5. Моя дочка на гулянню, іди подивися. Чуб. Ум. Гуля́ннячко. Грин. ІІІ. 256. Ой жаль мені коханнячка, дівоцького гуляннячка. Мет. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 339.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯННЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЛЯННЯ"
Виродитися, -джуся, -дишся, гл. 1) Выродиться. 2) Истощиться (о землѣ).
Гру́да, -ди, ж. 1) Комокъ, кусокъ. За його не взяв би срібла хоч повную груду. Чуб. V. 935. Болѣе употребительно въ Ум. формѣ: гру́дка. (Cм.). 2) и груда́. Замерзшая комками земля, кочки, колоть. Мир. Пов. II. 41. На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди. Ном. № 486. Пробила ніженьку на сухую груду. Грин. ІІІ. 159. 3) = Груд. Волынск.
Зава́да, -ди, ж. Препятствіе, помѣха, затрудненіе. То завада є йому, що воно не зійшло. Камен. у. бу́ти на зава́ді. Служить помѣхою, мѣшать. Йому й муха на заваді. Ном. № 2890. Поганому животові й пироги на заваді. Посл. ста́ти на зава́ді. Помѣшать.
Замоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Начать молиться. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились. Мир. Пов. II. 121.
За́став, -ву, м. 1) = заставка 2. Грин. І. 25. 2) = застава 1. Будь, братчику, ласкав, лишаєм ті застав: коника вороного, Іваня молодого. О. 1862. IV. 32.
Кручія, -чії́, ж. Водоворотъ подлѣ мели. Канев. у.
Наточити Cм. наточувати.
Нишкавка, -ки, ж. Проныра, пролаза.
Пасішник, -ка и пр. Cм. пасічник и проч.
Переполоти Cм. переполювати.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЛЯННЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.