Заві́яти Cм. завівати.
Копати, -па́ю, -єш, одн. в копну́ти, -ну́, -не́ш, гл.
1) Копать, рыть. Тоді козаки щаблями суходіл копали. І свяченим (ножем) копа яму. копати яму під ким. Подкапываться подъ кого, злоумышлять. Копають вороги яму підо мною.
2) Выкапывать. А там знов копають буряки та возять до сахарні. Ой став козак царь-зілля копати.
3) Раскапывать, разрыхлять. Копай грядку!
4) копати ногами. Бить ногами; унижать, отталкивать. Змилуй єси, Xристе-Боже, над нами панами, а щоб нас не копали москалі ногами. Як хороший, — не жаль грошей, а як поганий, — копну ногами.
Нальнува́ти, -ную́, -є́ш, гл. Собрать льнува́вши. Cм. льнувати.
Округлити Cм. округляти.
Перегнивати, -ва́ю, -єш, сов. в. перегнити и перегнисти, -гнию́, -є́ш, гл. Перегнивать, перегнить. Гниє, гниє, та й не перегниє.
Підпрядати, -да́ю, -єш, сов. в. підпря́сти, -пряду, -де́ш, гл. Прясть, припрясть. Кажуть мені кужіль прости, кажуть підпрода́ти.
Підстіжок, -жку, м. Небольшой стогъ.
Продання с. Продажа.
Чертина, -ни, ж. = очеретина. Ум. черти́нка.
Шкрум, -ма, м. 1) Нагаръ въ трубѣ. 2) Заячій жиръ.
