Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гужов

Гужо́в, -жви́, ж. 1) = Гужва́Угор. 2) Желѣзная цѣпь.... связывающая плугъ съ колесами. Вх. Лем. 406.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЖОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЖОВ"
Гу́мен, -на, м. Игуменъ. Гумен у них був чоловік дуже побожний. Рудч. Ск. II. 201.
Заклебу́чений, -а, -е. Загнутый, закривленный. Шух. І. 284. Носи (у постолах,) суть завше менше або більше догори заклебучені. Шух. І. 121.
За́совка, -ки, ж. Родъ деревяннаго засова или задвижки у дверей, запираемой и отпираемой снаружи при помощи особаго ключа. КС. 1889. V. 489. Чуб. VII. З8З.
Здрі́бна нар. Мелко. Оріт же, синки, а здовга нивки, а здрібна скибки. Гол. II. 17. Ум. здрібне́нька.
Кури, -рей, мн. отъ кур и кура.
Попивкати, -каю, -єш, гл. Медленно отпивать короткими глотками. Вх. Уг. 261.
Поступний, -а́, -е́ Тотъ, при работѣ надъ которымъ можно быстро подвигаться впередъ. Це шитво поступне. Конст. у.
Сита, -ти, ж. Растворъ меду, сыта. Будеш його годувати цукром головою, будеш його напувати від меду ситою. Чуб. V. 68.
Скурвай, -вая́, м. = скурвий син.
Солити, -лю, -лиш, гл. Солить. Тричи борщ солити не годиться. Посл.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЖОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.