Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гужов

Гужо́в, -жви́, ж. 1) = Гужва́Угор. 2) Желѣзная цѣпь.... связывающая плугъ съ колесами. Вх. Лем. 406.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЖОВ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЖОВ"
Гордува́тися, -ду́юся, -єшся, гл. Гордиться, чваниться. Сядь, козаче, не гордуйся, коли хочеш — поцілуйся. Чуб. V. 233.
Замоли́тися, -лю́ся, -лишся, гл. Начать молиться. Люде, зачувши дзвонів, захрестились, замолились. Мир. Пов. II. 121.
Наконе́чник, -ка, м. Наконечникъ.
Папірний, -а, -е. = паперовий. Чарочко-повночко, як мені до тебе пристати? Чи папірними руками, чи сахарними устами. Чуб. V. 1105.
Післанський, -а, -е. Принадлежащій послу. Післанськії коні стоять на припоні. Грин. III. 526.
Розбовтуватися, -туюся, -єшся, сов. в. розбо́втатися, -таюся, -єшся, гл. Разбалтываться, разболтаться.
Розування, -ня, с. розувати(-ся), -ваю(-ся), -єш(-ся), гл. = роззування, роззувати, -ся.
Скриволіти, -лію, -єш, гл. = скривіти. Отак, так танець где, по кривому скриволіє. Чуб. III. 35.
Тижньово нар. Недѣльно.
Туманити, -ню́, -ниш, гл. Дурачить, морочить. Хто його там думав свататись; так тільки туманив людей. Левиц. Пов. 44. Людей туманити. МВ. (О. 1862. III. 37). І не зводив з ума, не туманив дочку молодую. К. МБ. XII. 278.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЖОВ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.