Відпалина, -ни, ж. Мелкая гречневая шелуха, смѣшанная съ мукою.
Ласкавець, -вця, м.
1) Любовникъ (въ пѣснѣ). Тіло несуть, коня ведуть, кінь головку клонить, за ним іде чорнявая, білі ручки ломить... Ввесь світ сходить, та не найде такого ласкавця.
2) Милостивець, благодѣтель.
3) Раст. Bupleurum rotundifolium.
Маґе́рка, -ки, ж. Войлочная шапка.
Оприскливий, -а, -е. Вспыльчивый, огрызающійся. Дитина... оприсклива.
Погонь, -ні, ж. = погоня. Погонь за мною. Буде, за нами з города Азова велика погонь уганяти.
Також нар. Также. А що його любка уже без ума, мабіть також не знав.
Хазяювати, -зяю́ю, -єш, гл. 1) = хазяйнувати 1. Лучче було хазяювати, ніж по дорогах ходити. 2) Распоряжаться. Хазяюй тими грішми. Нехай чорт кіньми оре, а дівками хазяює.
Цвічити, -чу, -чиш, гл. Школить, обучать. Хто ся лічить, тот біда цвічить.
Чотиречка, -ки, ж. Въ загадкѣ: четыре пальца руки. Чотирі чотиречки та п'ятий макаречко (мизинець) несуть кривулечку (ложку) через тин та в вуличку (рот).
Шуя, шуї, ж. соб. Сволочь, шваль. Сама шуя в корчмі.
