Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гуменник

Гуме́нник, -ка, м. = Гуменний. Борз. у.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 340.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУМЕННИК"
Ворожечка, -ки, ж. Ум. отъ ворожка.
Глевтякуватий, -а, -е. 1) О хлѣбѣ = глевкий. 2) О человѣкѣ, преимущественно о дѣтяхъ: толстый и неповоротливый. Глевтякувата дитина.
Допанува́тися, -ну́юся, -єшся, гл. Дожить бариномъ до разоренія, до несчастія. Годино моя нещаслива! До чого ж се я допанувалася? Хата. 155. Позводилося панів багато: хотять, панувати, та ні з чого, бо допанувалися до краю. Зміев. у.
Наддніпря́нський, -а, -е. Приднѣпровскій.
Нива, -ви, ж. Вспаханное поле. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою, та засійся, чорна ниво, волею ясною. Шевч. 652. Ум. нивка, нивонька. Ой ми нивку виорем, виорем, й а ми просо засієм, засієм. Мет. 297.
Опуклий, -а, -е. Выпуклый, шарообразный.
Пашнистий, -а, -е. = пашни́й = пашистий? Попи пашнисті, снопи ряснисті. Гол. II. 35.
Пірце, -ця́, с. 1) Перышко. 2) Отдѣльный листокъ растенія рогіз. Вас. 177.
Подаремне, подаремно, нар. Напрасно, даромъ. Рк. Левиц.
Хабальниця, -ці, ж. = хабалиця. Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУМЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.