Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

гужа!

Гужа́! меж. = Гуджа. Гужа його! Чуб. І. 56.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 1, ст. 336.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЖА!"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ГУЖА!"
Арешта́нтський, -а, -е. Арестантскій.
Брикучий, -а, -е. = брикливий 1) Кобила.... брикуча. Кс. 1882. X. 18. 2) Се біс, а не дівка! бач, яка брикуча. О. 1861. XI. Кух. 20.
М'я́кість и мня́кість, -кости, ж. Мягкость.
Панас, -са, м. Игра въ жмурки. Ив. 52. І у панаса грати стала, Енея б тільки уловить. Котл. Ен. І. 23.
Приплести, -ся. Cм. приплітати, -ся.
Ремесниця, -ці, ж. Ремесленница. Конст. у.
Сонюга, -ги, об. Соня, любящій, любящая спать. Конст. у. Ум. сонюжка.
Українщина, -ни, ж. Украинскій языкъ и литература. Знаменитий декрет про українщину стався 18 мая 1876 року. К. XII. 126.
Услухнути, -ну, -неш, гл. Послушаться кого. Услухнув мене. Вх. Лем. 476.
Хворшт, -та, м. Доска въ 1 1/2 вершка толщины.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ГУЖА!.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.